МЕТАПРЕДМЕТНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АКАДЕМІЧНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.12/44.33Ключові слова:
метапредметний підхід, навчальна діяльність, академічні умови, професійна підготовка.Анотація
Анотація. Тематика статті присвячена аналізу проблеми удосконалення навчальної діяльності в академічних умовах шляхом залучення метапредметного підходу. Окреслено вагомість продуктивної навчальної діяльності, яка покликана поступово витіснити репродуктивну. Унаочнено варіативність наукових підходів до обґрунтування сутності метапредметного підходу до організації навчальної діяльності в академічних умовах. У процесі теоретичного розгляду узагальнено три основоположні функції (зокрема, ціннісна, цільова та змістова), які увійшли в основу феноменологічного функціонування. Констатовано відсутність цілісного феноменологічного розуміння щодо необхідності залучення досліджуваного підходу у рамки інтеграційно-знаннєвого викладу. Сформульовано авторське визначення поняття «метапредметний підхід до навчання». Підкреслено, що неготовність пересічного студента до подолання наявних навчальних труднощів частково спровокована невмінням розставити знаннєві концепти так, щоб вони слугували своєрідними підказками для збагачення цілісного світорозуміння. Акцентовано увагу на дидактичній наповненості досліджуваного підходу, що приховується у цілому спектрі принципів, методів, засобів для досягнення основоположної цілі – формування та розвитку професійної компетентності майбутнього фахівця. У процесі теоретичного розгляду унаочнено змістову наповненість метапредметного підходу до навчання, з-поміж якої всі виокремлені структурні компоненти активізують розвиток професійної компетентності. Здійснено теоретичну «репродукцію» рівня результативності професійної підготовки після залучення досліджуваного підходу, яка віддзеркалена на рівні знань, умінь та навичок, підходів та ділової готовності. Підсумовано, що метапредметний підхід до навчання актуалізує досягнення компетентнісного результату навчальної діяльності, адже багаж знань та комплекс умінь є неоціненним на рівні актуалізації практичних проявів високодієвої результативності.
Посилання
1. Rapanta C., Botturi L., Goodyear P. Online University Teaching During and After the Covid-19 Crisis: Refocusing Teacher Presence and Learning Activity. Postdigital Science Education. 2020. No. 2. URL: https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs42438-020-00155-y (дата звернення 4.04.2021).
2. Ruth А., Brewis А., SturtzSreetharan С. Effectiveness of social science research opportunities: a study of course-based undergraduate research experiences (CUREs). Teaching in Higher Education. 2021. No. 10. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13562517.2021.1903853 (дата звернення: 4.04.2021).
3. Uiboleht К., Karm М., Postareff L. How do university teachers combine different approaches to teaching in a specific course? A qualitative multi-case study. Teaching in Higher Education. 2016. No. 21. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0742051X18302439#bbib111 (дата звернення: 4.04.2021).