ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ВИХОВАННЯ ТА ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГІВ ДО ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ (УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.9/41.175700Ключові слова:
виховання; особистість; особистісно орієнтована модель виховання; готовність учителів; майбутні вчителі початкової школи.Анотація
У статті на основі аналізу наукових джерел та результатів емпіричного матеріалу розкрито теоретичні засади особистісно орієнтованої моделі виховання і проаналізовано стан готовності вчителів/майбутніх учителів до її здійснення. Особистісно орієнтовану модель виховання учнів визначено як систему організації цілеспрямованої взаємодії суб’єктів виховання, забезпечення умов для самоствердження особистості учня, пошук механізмів його самореалізації, адаптації, саморегуляції на принципах педагогіки партнерства. Ознаками особистісно орієнтованої моделі виховання учнів визначено: специфіку освітнього середовища, дитиноцентризм, переорієнтацію виховних цінностей, субʼєкт-субʼєктність, особистісну результативність особистості. Здійснено узагальнювальну характеристику особистісно орієнтованого підходу до виховання за такими виокремленими критеріями: засоби взаємодії, контакт під час взаємодії вчителя з учнем, мета педагогічної взаємодії, особливості взаємодії, особливості виховного процесу, результат виховання. Вказано, що учителі, які реалізують особистісно орієнтовану модель виховання, мають бути: гуманними, щирими і добрими людьми; емпатійними, які враховують соціальну незахищеність учнів; прогностичними, здатними прийняти позицію учнів; творчо активними, здатними реалізувати творчі задуми. На формування таких якостей має бути спрямована їхня підготовка та перепідготовка у закладах вищої освіти. Основними методами діагностування рівня реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання вчителями і майбутніми вчителями обрано методики опитування, анкетування та спостереження. Констатовано, що вчителі виявляють репродуктивний рівень реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання у закладах загальної середньої освіти (згідно із результатами діагностування). Узагальнені результати опитування й анкетування вчителів констатували, що для роботи за особистісно орієнтованою моделлю виховання їм необхідно удосконалити: практичну підготовку; навички педагогічної творчості; теоретико-методичну обізнаність; готовність до самовдосконалення. Учителям бракує теоретичних знань щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання учнів та практичних умінь, навичок її реалізації. Установлено, що студенти – майбутні учителі – також не готові до ефективної реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання (інтуїтивний рівень готовності згідно із результатами діагностування). Це вимагає удосконалення змісту і процедури їхньої професійної підготовки: реорганізації системи неперервної професійно- педагогічної освіти щодо окресленого напряму; пошуку інноваційних технологій формування досліджуваної готовності у студентів педагогічних університетів; формування у майбутніх учителів у закладах вищої освіти суб’єктності, орієнтиру на вияв особистісно-професійної позиції, відстоювання професійної та особистісної гідності.
Посилання
Abrandt Dahlgren, M., & Hammar Chiriac, E. (2009). Learning for professional life: student teachers’ and graduated teachers’ views of learning, responsibility and collaboration. Teaching and Teacher Education: An International Journal of Research and Studies, 25 (8), 991–999. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.tate.2009.03.019.
Alieksieienko, T. (2016). Tendentsii transformatsii vykhovnoi funktsii simi ta osnovni priorytety suchasnoi derzhavnoi polityky u zakhysti prav dytyny v Ukraini [Trends in transforming the educational function of the family and the main priorities of current state policy in the protection of the rights of the child in Ukraine]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi – Theoretical and methodological problems of upbringing of children and students, 20 (1), 25–35 [in Ukrainian].
Bekh, I. (2003). Vykhovannia osobystosti. T. 1: Osobystisno oriientovanyi pidkhid: naukovopraktychni zasady [Education of personality. Vol. 1: Person-centered approach: scientific and practical background]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Bekh, I. (2014). Vykhovannia yak vyshcha profesiina maisternist pedahoha [Education as the highest professional skill of the teacher]. Novye tekhnologii obucheniia – New Learning Technologies, 81, 24–30 [in Ukrainian].
Bekh, I. (2015). Pryroda dukhovnoho u liudyny. Vykhovannia dovilnoi sponuky yak zasobu ovolodinnia vykhovantsem dukhovnoiu tsinnistiu [The spiritual nature of man. Education of an arbitrary impulse as a means of mastering a child’s spiritual value]. Metodyst
– Methodist, 11 (47), 18–26 [in Ukrainian].
Buchkivska, V. (2004). Osobystisno oriientovanyi pidkhid do vykhovannia v pedahohichnii spadshchyni A.S. Makarenka [Personally oriented approach to education in A.S. Makarenko’s pedagogical heritage]. (Candidate thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Caena, F. (2014). Teacher competence frameworks in Europe: policy-as-discourse and policyas-practice. European Journal of Education, 49, 311–331. doi: 10.1111/ejed.12088.
Chepil, M. (2017). Teoretychni problemy formuvannia osobystosti pedahoha: z istorii naukovykh konferentsii [Theoretical problems and formulas of teacher’s special features: from the history of scientific conferences]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika
» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 4/36, 281–290 [in Ukrainian].
Garner, P., & Mahatmya, D. (2015). Affective social competence and teacher–child relationship quality: race/ethnicity and family income level as moderators. Social Development, 24, 678–697. doi: 10.1111/sode.12114.
Karpenko, O. (2015). Podgotovka budushchikh pedagogov k popechitelski-vospitatelnoi rabote s detmi [Preparation of future teachers for guardianship and educational work with children]. Roczniki Pedagogiczne – Pedagogical Annales, 7 (43), 1, 93–108 [in Russian].
Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola» [The concept «New Ukrainian School»]. Retrieved January 16, 2019, from http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf [in Ukrainian].
Krasnodębski, M. (2006). O realistyczną filozofię wychowania: idealizm i realizm punktem wyjścia w pedagogice [About realistic philosophy of upbringing: idealism and realism as a starting point in pedagogy]. Studia Philosophiae Christianae – Studies of Philosophiae Christiana, 42/2, 45–64 [in Polish].
Mastalski, J. (2012). Model wychowania w nauczaniu Bł. Jana Pawła II [Model of education in the teaching of Jan Pawła II]. Verbum. Vitae, 21, 253–271 [in Polish].
Natsionalna prohrama vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi v Ukraini [National Program for the Education of Children and Student Youth in Ukraine]. (2004). Svit vykhovannia – Education World, 4 (5), 3–15 [in Ukrainian].
Prado de Sousa, C., & Villas Bôas, L. (2012). Evaluation of teacher training: a psychosocial perspective. Cadernos de Pesquisa, 42 (147), 772‒789. São Paulo Dec. doi: http://dx.doi.org/10.1590/S0100-15742012000300007.
Raven, J. (1991). The Tragic Illusion: Educational Testing. Winner of World Education Fellowship Best Book of Year Award. Trillium Press.
Styczyńska, M. (2010). Wychowywać – ale jak? Wyższa Szkoła Pedagogiczno-Techniczna [Upbringing – but how? Pedagogical and Technical University]. Retrieved February 10, 2019, from https://docplayer.pl/16032463-Dr-marianna-styczynska-wychowywacale-jak.html [in Polish].
Terentyeva, І., & Pugacheva, N. (2018). Innovative educational environment as a condition for improving the teacher’s subject preparation. The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences. doi: 10.15405/epsbs.2018.09.38.
