ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ВЗАЄМОДІЇ МИСТЕЦТВ

Автор(и)

  • Юлія БАБИНІНА Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-7841-7338

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.2

Ключові слова:

смак, естетичний смак, естетична культура, музичне мистецтво, фахова підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва, культурологічний підхід, антропологічний підхід, аксіологічний підхід, інтегративний підхід, системний підхід, педагогічні принципи.

Анотація

Анотація. У статті визначено сутності та змісту, а також у теоретико-методологічному обґрунтуванні процесу виховання естетичного смаку майбутніх учителів музичного мистецтва засобами взаємодії мистецтв. Розкрито змістове наповнення понять «естетичний смак Естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є необхідною складовою їхньої професійної компетентності. Він представляє собою індивідуальну систему оцінки явищ, яка формується під впливом соціального середовища та відображається у творах мистецтва. Розвиток естетичного смаку сприяє формуванню готовності особистості до адекватної оцінки музичних явищ, сучасної культури та сприйняття власного професійно-педагогічного та творчого шляху. Компонентами художнього смаку майбутніх вчителів музичного мистецтва є когнітивний (пов’язаний з пізнанням), емоційно-ціннісний (пов’язаний з емоціями та цінностями) і рефлексивно-творчий (пов’язаний з роздумами та творчим процесом) аспекти. Для ефективного розв’язання даної проблеми дослідження виявлено важливість культуро- логічного (пов’язаного з розумінням культурного контексту), антропологічного (пов’язаного з вивченням людської природи та особистісного розвитку), аксіологічного (пов’язаного з ціннісними орієнтаціями), інтегративного (пов’язаного з поєднанням різних аспектів) та системного (пов’язаного з розумінням взаємозв’язку компонентів) наукових підходів. Ці підходи сприяють глибшому розумінню естетичного смаку та його розвитку у контексті музичного мистецтва, що сприяє підготовці майбутніх учителів для професійної діяльності та творчого самовдосконалення. Автор приходить до висновку, що естетичний смак майбутніх вчителів музичного мистецтва є невід’ємною складовою їхньої професійної компетентності. Естетичний смак визначається як індивідуальна система оцінки явищ, яка формується в соціальному середовищі і відображається у творах мистецтва.

Посилання

1. Вартанова Ж. А. Естетичний смак як специфічна здатність ціннісного ставлення до дійсності: автореф. дис. …канд. філос. наук: 09.00.04. Київ. держ. ун-т імені Т. Г. Шевченка. Київ, 1978. 22 с.

2. Вітвицька С. С. Аксіологічний підхід до виховання особистості майбутнього вчителя. Креативна педагогіка. Наук.-метод. журнал. Вінниця, 2015. Вип. 10. С. 63-67.

3. Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка : підручник. 3-тє вид., випр. Київ : Знання-Прес, 2008. 447 с.

4. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень : курс лекцій Тернопіль : Економічна думка, 2005. 124 с.

5. Масол Л.М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання: метод. посіб. Харків: Друкарня Мадрид, 2015. 178 с.

6. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : ВАТ «КДНК», 2001. 608 с.

7. Пономарьова Г. Ф. Виховання майбутнього педагога: теорія і практика : монографія. Харків : Ранок, 2014. 547 с.

8. Швець І. Б. Формування основ естрадного виконавства в контексті підготовки сучасного вчителя музичного мистецтва. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2014. Вип. 38. С. 487-491.

9. Шевченко Г. П. Естетичне виховання у школі: навчально-методичний посібник. Київ: Рад. шк., 1985. 144 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-28

Як цитувати

БАБИНІНА, Ю. (2024). ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ВЗАЄМОДІЇ МИСТЕЦТВ. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», (48), 17–22. https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.2