ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Автор(и)

  • Ольга ЗІМОНОВА Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0002-6564-665X
  • Людмила ШЛЄІНА Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0002-6263-8398

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.15

Ключові слова:

культура комунікації, навчальний переклад, професіоналізм, термінологія, система, мовні норми, фахівець.

Анотація

Анотація. У даній статті автор звертає увагу на питання та проблеми, які пов’язані з формуванням комунікативної культури майбутніх фахівців у період їх навчання в закладах вищої освіти. Навчальна комунікація підвищує рівень комунікативної культури здобувачів вищої освіти, а саме: спілкування з викладачами спеціальних та фахових дисциплін; знайомство з фаховою літературою; участь у наукових конференціях; спілкування з фахівцями під час практики тощо. Але відповідні навички сформуються лише тоді, коли будуть дотримуватися певні умови та системність навчання, що спрямоване на сприйняття й усвідомлення інформації, а ще під час виконання завдань, для яких потрібне уміння творчо застосовувати набуті знання. Майбутній фахівець, як ніхто інший, має досконало знати і дотримуватися усіх мовних норм. Одним із засобів боротьби за чистоту мови та мовлення на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) є навчальний переклад. Чим більше студенти порівнюватимуть різні форми та мовні засоби, тим уважнішими вони стають до норм обох мов. Багато мовознавців, педагогів зверталися до навчального перекладу як однієї з форм покращення мовної грамотності. Навчальний переклад має неабияке значення для оволодіння студентами усіма мовними нормами. Перекладаючи тексти за фахом, наш студент зможе у своїй подальшій професійній діяльності орієнтуватися у професійній термінології. Для того, аби стати висококваліфікованим фахівцем потрібно бути всебічно розвиненою особистістю. Це не просто володіння певним фахом, а й знання основ історії України, філософії, правознавства та мови. Культура професійного спілкування посідає не останнє місце у підготовці справжнього професіонала. Надання викладачам свободи вибору змісту навчання уможливлює визначення ними найбільш цікавої та необхідної у практичній діяльності інформації з методики й техніки викладання навчальної дисципліни майбутнім фахівцям.

Посилання

1. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: навч. посіб. Тернопіль, Підручники і посібники. 2004, С.230

2. Коваль А. П. Культура ділового мовлення. Київ : Вища школа, 1977 С.205-240

3. Мацько Л. І. Українська мова: формування національної свідомості. Педагогіка і психологія. 1996. №1 С.70

4. Стельмахович М. Етнопедагогічні основи методики української мови теоретичний аспект проблеми). Українська мова і література в школі. 1993 №56. С.19-23

5. Ткаченко О. П. Мовне самоствердження українців на тлі історичного досвіду народів світу : Дивослово, 1994. № 4. С.15-19

6. Шевчук С. В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням. Підручник. Вид. 2-ге виправлений і доповнений Київ : Алерта, 2011 696 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-29

Як цитувати

ЗІМОНОВА, О., & ШЛЄІНА, Л. (2024). ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ). Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», (48), 105–110. https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.15