Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ МЕТОДИКИ КОМП’ЮТЕРНОГО АДАПТИВНОГО МОВНОГО ТЕСТУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ НАТО STANAG 6001

Наталія ВАСЮКОВА — 2024-11-14

У статті розглядається експериментальна перевірка результативності методики комп’ютерного адаптивного мовного тестування (КАМТ) відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю оптимізації процесу мовного тестування для забезпечення об’єктивного визначення рівня володіння іноземною мовою військовослужбовців Збройних Сил України з рецептивних видів мовленнєвої діяльності (читання та аудіювання) відповідно до вимог стандарту НАТО STANAG 6001 та швидкого оброблення результатів мовного тестування. Методика КАМТ, що передбачає адаптацію рівня складності тестових завдань залежно від відповідей тих, хто тестується, була апробована на вибірці слухачів Національного університету оборони України протягом 2023–2024 років. Результати експерименту засвідчили високий рівень валідності, достовірності та об’єктивності отриманих результатів за методикою КАМТ, що було підтверджено методами математичної статистики. З метою підтвердження гіпотези дослідження було також проведено кореляційний аналіз щодо наявності високих прямих кореляційних зв’язків між тестуванням за двома методиками – КАМТ та паперового тестування. Аналіз даних показав сильний позитивний кореляційний зв’язок між результатами читання, проведеного із використанням паперового тестування та результатами читання за допомогою методики КАМТ. У ході дослідження було виявлено низку переваг методики КАМТ, а саме: зменшення середнього часу тестування, прискорення процесу оцінювання результату тесту, контроль точності вимірювання результатів всіх учасників тестування, створення унікального тесту завдяки алгоритму підбору тестових завдань, забезпечення адаптивності алгоритму, який сприяє гнучкості і пристосуванню мовного тесту до індивідуального рівня підготовки кожного учасника тестування. Таким чином методика КАМТ є результативним інструментом оцінвання рівня мовленнєвої компетентності військовослужбовців.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ У КОНТЕКСТІ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Тетяна ГОРОХІВСЬКА — 2024-11-14

У статті представлено аналіз особливості професійного розвитку персоналу в умовах корпоративної освіти. Обґрунтовано потребу удосконалення системи корпоративного навчання, як основи для підвищення ефективності та якості професійного розвитку персоналу. Проаналізовано вітчизняну (О. Баніт, А. Волковська, О. Кир’янова, Г. Носуліч та ін.) та зарубіжну (А. Cahir-O’Donnell, T. N. Garavan, Е. Hicks, С. Hogan D. McGregor, Р. Senge та ін.) науково-педагогічну літературу, присвячену дослідженню сутності та змісту поняття «корпоративне навчання» у широкому та вузькому значеннях, наведено відповідні приклади. Окреслено ключові принципи корпоративної культури «організації, що навчається» (системного мислення, загального бачення, командного навчання, особистої майстерності, когнітивних моделей). Означено, що корпоративне навчання реалізовує цілу низку функцій, що представлені трьома рівнями – суб’єкти корпоративного навчання; організації, для яких корпоративне навчання є інструментом організаційних змін та інновацій; суспільство. Визначено поняття «корпоративне навчання» як організованого в інтересах організації та її співробітників процесу взаємодії тих хто навчає і тих хто навчається, що здійснюється як в середині організації, так і поза нею, спрямованого на вирішення навчальних завдань і забезпечення професійного розвитку персоналу. Розглянуто сутнісні характеристики корпоративного навчання, підкреслено роль особистісного потенціалу персоналу в корпоративному навчанні. При цьому увагу звернено на розгляд факторів, що визначають можливості підвищення якості професійного розвитку персоналу в системі корпоративного навчання. Розглянуто низку завдань, що стоять перед корпоративним навчанням в контексті посилення ефективності професійного розвитку персоналу. Зроблено висновок про те, що сьогодні серед науковців відсутнє єдине бачення сутності поняття «корпоративне навчання», що трактується авторами як засіб досягнення місії організації, підвищення її конкурентоспроможності; найвищий ступінь впровадження принципу професійного розвитку персоналу полягає в переході до «організації, що навчається», в межах якої впроваджується культура навчання, що задіює потенціал розвитку співробітників і виступає конкурентною перевагою компанії. Підкреслено, що призначення корпоративного навчання полягає у підвищенні професійного рівня персоналу з метою збільшення його вкладу у досягнення максимальної ефективності діяльності організації.

ГАРМОНІЗАЦІЯ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ ІТАЛІЇ ТА УКРАЇНИ

Богдан ЗДОЛЬНИК — 2024-11-14

Здійснено змістовний аналіз стандартів вищої освіти в галузі туризму Італії та України, відповідно до фахових компетентностей п’яти досліджуваних університетів Італії (вибірка ЗВО здійснена відповідно до світових загальноуніверситетських рейтингів: QS World Rankings 2024; Shanghai Academic Ranking of World Universities 2024; Times University Ranking 2024): Університету Сапіенца (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza»), університету Тор Вергата (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata»), Катанійського університету (Università degli Studi di Catania), університету Генуї (Università degli studi di Genova), університету Перуджі (Università degli Studi di Perugia)) та Стандарту вищої освіти (ступінь вищої освіти – бакалавр) зі спеціальності «242 Туризм і рекреація» затвердженого та введеного в дію Міністерством освіти і науки України № 1068 від 4 жовтня 2018 р. Досліджено стан розвитку туристичної галузі в Україні з моменту повномасштабного вторгнення. Визначено основоположні нормативно-правові акти, які регламентують та забезпечують функціонування галузі туризму на світовому, європейському та регіональному (Італія та Україна) рівнях. Проаналізовано державний стандарт вищої освіти (ступінь вищої освіти – бакалавр) зі спеціальності «242 Туризм і рекреація» № 1068 від 4 жовтня 2018 р. затвердженого та введеного в дію Міністерством освіти і науки України, зокрема загальні (чотирнадцять) та фахові (шістнадцять) компетентностей майбутнього фахівця з туризму. Визначено спільні ознаки та відмінності українських та італійських компетентностей за ступенем вищої освіти бакалавр у сфері туризму, що дає змогу визначити головні особливості щодо покращення здійснення якісної підготовки майбутніх фахівців з туризму з метою успішної трансформації галузі туризму в Україні у період відновлення.

МООС ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ореста КАРПЕНКО — 2024-11-14

Сучасний світ характеризується швидкими змінами та постійним потоком нової інформації. Це вимагає від педагогів постійного оновлення знань та навичок. Масові відкриті онлайн-курси (МООС) стали одним з найпопулярніших інструментів для організації дистанційного навчання, оскільки вони дозволяють здобувачам навчатися в зручний для них час і в зручному для них місці. МООС надає можливості для індивідуалізації навчання та задоволення різноманітних освітніх потреб. Дослідження ролі МООС в індивідуалізації навчання в університетах є актуальним, оскільки дозволяє розробити ефективні стратегії використання МООС для підвищення якості підготовки майбутніх педагогів, сприяє розвитку інноваційних підходів до організації навчального процесу, допомагає забезпечити відповідність педагогічної освіти сучасним вимогам ринку праці. Традиційна модель освіти часто не дозволяє врахувати індивідуальні особливості кожного здобувача. МООС дозволяють створювати персоналізовані навчальні плани, що відповідають індивідуальним потребам кожного здобувача. Мета статті – проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід використання МООС як інструменту індивідуалізації навчання у педагогічних закладах вищої освіти. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс методів: теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі педагогіки; узагальнення та систематизація наукових положень; аналіз досвіду впровадження MOOC у освітній процес педагогічних спеціальностей. МООС від провідних світових університетів надають здобувачам можливості для розширення знань та вдосконалення професійних компетенцій. Широкий спектр якісних курсів з різних галузей знань дозволяє здобувачам опановувати новітні технології та інноваційні підходи, розвивати навички критичного мислення та самостійного навчання, необхідних для успішної діяльності в ХХІ ст. У статті на основі аналізу публікацій учених, періодичних друкованих матеріалів і власного педагогічного досвіду обґрунтовуються особливості використання МООС у закладах вищої освіти. Воєнний стан та пов’язаний з ним перехід на дистанційне навчання підкреслили важливість забезпечення доступності якісної освіти для всіх. MOOC є ефективним інструментом для навчання здобувачів, підвищення кваліфікації вихователів закладів дошкільної освіти. МООС забезпечує доступ до якісної освіти, сприяє підвищенню престижу професії та якості дошкільної освіти в цілому. МООС надає можливості для навчання, оскільки не обмежуються географічними чи соціальними бар'єрами. Дослідження проведено в рамках українсько-австрійського науково-дослідного проєкту «Якість підготовки вихователів дошкільних закладів в Австрії та Україні: компаративний аналіз» (012U103773).

ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ВОРКСПЕЙСІВ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

В’ячеслав КОРОЛЬОВ — 2024-11-14

У статті розглядається основне поняття «віртуальний воркспейс», сферу їх використання, та ключові аспекти. Автор розкриває основні проблеми, переваги та недоліки використання віртуальних воркспейсів у процесі підготовки вчителів історії. Автор аналізує сучасні технології створення віртуальних робочих середовищ та їх вплив на освітній процес. В статті детально розглядаються віртуальні воркспейси Discord та Spot, також на їх прикладах розкриваються основні переваги віртуальних воркспейсів які включають наступні складові: інтерактивність, можливість здійснити доступ до робочого місця з будь якого пристрою, а також індивідуалізацію навчання. Стаття розкриває можливості та ймовірні ситуації використання віртуальних воркспейсів наприклад використання серверів, ролі на серверах в межах сервісу Discord або кімнатна диференціація сервісу Spot, описує унікальні можливості кожного з воркспейсів, переваги та недоліки кожного з них в процесі підготовки майбутніх вчителів історії. особливу увагу було привернуто до матеріальної складової цих воркспейсів в аспекті доступності для використання без значних грошових внесків, а також доступності цих сервісів на основних операційних системах, таких як Windows, MacOS, Android та Ios. Було приділено значну увагу системі ботів в сервісі Discord та можливості їх інтегрувати з різними нейромережами, такі як Google Gemini та Chat-GPT. Також було приділено значну увагу імерсивній складової сервісу Spot, де можна за допомогою вбудованого інструментарію, зробити інтер’єр або макет реально існуючих приміщень реально існуючого інституту. Ця стаття має рекомендаційний характер і має бути корисною для освітян, які прагнуть інтегрувати сучасні технології у навчальний процес, зокрема для підготовки вчителів історії. В статті було розглянуто віртуальні воркспейси – Discord, Spot, які потенційно можуть бути використані в процесі навчання майбутніх вчителів історії.

ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Назарій ЛАТИК — 2024-11-14

У статті акцентовано увагу на проблемах та викликах, які стоять перед вищою освітою під час війни. Трансформація у сфері вищої освіти зумовлює зміни у функціонуванні ЗВО. Пріоритетними завданнями є безпека, адаптація закладів вищої освіти до реалій війни, підготовка фахівців для відбудови та євроінтеграції, впровадження інновацій та цифровізація. Університети повинні прагнути створити безпечний простір, де студенти можуть розвиватися, знаходити своє місце у суспільстві та будувати плани на майбутнє. Війна стала випробуванням для української освіти, змусивши її адаптуватися до нових реалій. Незважаючи на вимушені паузи, пришвидшене завершення навчального року, психологічне напруження та фізичні небезпеки, освітній процес в Україні не зупинився. В умовах війни створення атмосфери взаємоповаги, довіри та співпраці у ЗВО забезпечує успішне навчання та психологічне благополуччя студентів. Таке середовище дозволяє студентам відчувати себе цінними, почутими та підтриманими, що допомагає їм впоратися зі стресом та тривогою. В організації освітнього процесу важливе місце займає дистанційна форма навчання. Розкрито її переваги та недоліки. Основними аспектами мотивації до навчання є розвиток внутрішньої та когнітивної мотивації. Розвиток дистанційної освіти нерозривно пов'язаний з впровадженням передових інформаційних та комунікаційних технологій. В умовах війни ЗВО зміщують акценти з академічних досягнень на психологічну підтримку студентів та викладачів. Українська освіта довела свою здатність функціонувати та розвиватися навіть під час війни, що є запорукою її успішного відновлення та подальшого розвитку у мирний час. У майбутньому Україна має зосередитися на подоланні наслідків війни та формуванні нового бачення освіти, підвищенні якості освіти, упровадженні інновацій, підготовці молоді до успішної реалізації у повоєнній Україні.

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Владислав ЛЕВКОВИЧ — 2024-11-14

В умовах глобалізації та євроінтеграційних процесів інтернаціоналізація вищої освіти в Україні набуває особливого значення, є провідним фактором підвищення якості освіти, підготовки конкурентоспроможних фахівців та розвитку наукового потенціалу країни. До початку війни в Україні спостерігається позитивна динаміка інтернаціоналізації вищої освіти. Розширюється співпраця з закордонними університетами, впроваджуються спільні освітні програми та проєкти. Викликами є недостатнє фінансування, необхідність адаптації європейських стандартів та практики забезпечення якості до українського контексту з урахуванням національних особливостей та традицій, мовний бар'єр. Обмежені фінансові ресурси ускладнюють впровадження інноваційних підходів та технологій, участь у міжнародних програмах та проєктах. Недостатнє володіння іноземними мовами ускладнює комунікацію та співпрацю з іноземними колегами, а також доступ до міжнародних джерел інформації. Інтернаціоналізація вищої педагогічної освіти є стратегічним пріоритетом для України. Вона сприяє підвищенню якості освіти, підготовці конкурентоспроможних фахівців та розвитку наукового потенціалу країни. Розкрито провідні тенденції, які відображають напрями та виклики, з якими стикається система вищої освіти в Україні. Акцентовано на перспективах для українських педагогічних ЗВО. Це можливість залучити додаткові фінансові ресурси, підвищити якість освіти, підготувати фахівців, які відповідають вимогам сучасного ринку праці, та зміцнити міжнародний імідж України, розширення програм обміну студентами та викладачами, створення умов для стажування за кордоном, розробка та впровадження спільних освітніх програм з іноземними університетами, що відповідають потребам ринку праці, участь у міжнародних дослідницьких проєктах та ін. Реалізація запропонованих заходів дозволить Україні посісти гідне місце у світовому освітньому просторі та забезпечити сталий розвиток суспільства.

КАЗКА ЯК ЗАСІБ ЗБАГАЧЕННЯ Й АКТИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ЕКСПРЕСИВНОЮ ЛЕКСИКОЮ

Ірина ПАЛАСЕВИЧ — 2024-11-14

У статті проаналізовано сутність поняття «експресивність мовлення» як комплексу його знаків, конотативно зумовлених лексичних одиниць, що відображають внутрішній стан, особистісні переживання, характерні особливості мовця, його емоції й почуття. Наголошено на тісному зв’язку експресивності мовлення з його образністю, виразністю й емоційністю. Увиразнено важливе значення казки в активізації мовлення старших дошкільнят, його збагаченні експресивною лексикою. Вияскравлено необхідність правильного розуміння казкових тропів, метафоричних виразів, широко використовуваних слів із переносним значенням, фразеологізмів як для естетичного сприймання художнього твору, так і для збагачення словника дітей емоційно-експресивною лексикою, а також формування в них уміння майстерно і вичерпно відтворювати змальовуваний образ, насолоджуватися його естетичною красою. Охарактеризовано основні методи роботи з казкою – розповідання, бесіди за змістом казок, їх переказування, самостійне складання дітьми казок, вигадування нових епізодів, початку або закінчення твору, уведення до казкового сюжету нового героя, віртуальні діалоги з літературним персонажем, складання описових загадок, написання листів; малювання за змістом казок; добирання музичного твору до казки, асоціювання музики з певним сюжетом; театралізовані ігри, ігри-драматизації, інсценування казок; сюжетні ігри за змістом казок тощо. Визначено педагогічні умови ефективного збагачення й активізації мовлення дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою за допомогою казки, серед яких: цікавий та захоплюючий сюжет казки; виразність у змалюванні художніх образів; динамізм у зображенні казкових подій; доступність і зрозумілість мовленнєвих засобів, використовуваних у казці (загальновживаної лексики, влучних епітетів, порівнянь, метафоричних виразів, повторів, діалогів, прямої мови тощо); здатність визначати засоби художньої виразності, що надають сприйманню усвідомленого, емоційного характеру; взаємозв’язок навчально-мовленнєвої, театрально-, музично-, образотворчо-мовленнєвої, мовленнєво-ігрової діяльності дітей.

РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ХОДІ ЇХ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

Олена ПРЯДКО — 2024-11-14

У статті розкривається сутність поняття «естетичний інтелект», аналізуються шляхи формування естетичного інтелекту у майбутніх учителів музичного мистецтва в ході їх фахової підготовки, визначається потенціал вокального мистецтва у справі розвитку естетичної свідомості студента, формування здатності до пізнання навколишньої дійсності через призму краси. Естетичний інтелект розглядається як здатність розуміти, інтерпретувати та виражати почуття, викликані певним об’єктом та досвідом, готовність аналізувати естетичні характеристики предметів та явищ в ході взаємодії інтелектуальної та емоційної сфери особистості. Визначено важливість розвитку естетичного інтелекту у майбутнього педагога-музиканта, що сприятиме зростанню продуктивності його професійно-педагогічної діяльності, формуванню готовності задовольняти культурні, естетичні, інтелектуальні потреби учнів в ході їх музично-естетичного розвитку. Розглянуто засоби формування естетичного інтелекту у майбутніх педагогів в процесі їх вокальної підготовки: розвиток естетичної чутливості, уміння ідентифікувати та глибоко усвідомлювати ті естетичні переживання, які виникають в ході сприймання твору мистецтва, здатності до естетичної артикуляції вражень від сприймання вокального твору, поглиблення естетичної свідомості особистості, формування естетичної емпатійності майбутнього вчителя. Розвиткові естетичного інтелекту сприяє стимулювання емоційності сприймання творів музичного мистецтва, формування здатності переведення отриманих вражень в естетичні переживання. Важливим чинником формування естетичного інтелекту вчителя музичного мистецтва є розвиток вміння інтерпретувати результати роботи різних сенсорних систем в ході сприймання та виконання вокальних творів, перетворюючи їх у естетичні враження.

ОСВІТНІЙ КОМПОНЕНТ «ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ ТА ПЕДАГОГІЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА» У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО (ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО) РІВНЯ (СПЕЦІАЛЬНОСТІ 011 «ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ»)

Ірина ТАМОЖСЬКА — 2024-11-14

У запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Українська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження національної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.

ГУМАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ

Анна ФЕДОРОВИЧ — 2024-11-14

Стаття присвячена проблемі гуманізації сучасної пенітенціарної системи, зокрема, питанню олюднення соціально-виховної роботи у виправних колоніях та характеристиці напрямів цієї діяльності. Наголошено, що найвищою цінністю сучасного світу є Людина, і ця гуманістична ідея повинна пронизувати усі суспільні сфери, а також життя осіб, що скоїли злочин. Це означає увагу адміністрації та персоналу виправних колоній до покращення та індивідуалізації соціально-виховної роботи із засудженими. Доведено, що гуманний підхід до ув’язнених передбачає покращення умов життя та медичної допомоги, розширення їхнього доступу до освіти, увагу до різнобічного розвитку, формування соціальних навичок задля виправлення та успішної ресоціалізації. Це означає, що фахівці виправних колоній та працівники партнерських структур не можуть вдаватися до протиправних діянь, дискримінації, насильства, жорстокої, нелюдської, принизливої поведінки відносно засуджених. Важливими стають установки, що передбачають налаштування фахівців на новий тип гуманної взаємодії – неупередженість, пошук позитивного, оптимістичний прогноз, емпатію, відкритість, довірливе спілкування, підтримку, допомогу та ін. Підкреслено, що основними напрямами гуманізації соціально-виховної роботи у виправних колоніях мають стати: індивідуалізація виховання, врахування потреб та особливостей засудженого при складанні індивідуальної програми його виправлення; зорієнтованість на отримання загальної та професійної освіти; консультування та психоемоційна підтримка, подолання психологічних травм, стресів; дотримання педагогіки співпраці між персоналом та усіма учасниками карального та виховного процесу; підготовка до життя на свободі, допомога при відновленні соціальних зв'язків, пошуку роботи, житла тощо.

МУЗЕЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Лариса ШЕВЦОВА — 2024-11-14

Стаття присвячена дослідженню формування природничо-наукової компетентності в умовах музейного середовища в чеському м. Блудов, де знаходиться дитячий інтерактивний музей Прадєдово. Розглянуто суть природничо-наукової компетентності як такої, що дозволяє учням у майбутньому вміти аналізувати та створювати наукові тексти. На основі аналізу теоретичних положень і розгляду їх науковцями уточнено суть базових понять. Актуальність теми публікації підтверджується опитуваннями учнів та вчителів щодо ефективності відвідування музею. Дані дослідження переконують, що формування природничо-наукової компетентності ефективно відбувається в умовах музейного середовища, що активно застосовується в Чеській Республіці. Результати дослідження дають підстави для припущення, що компетентнісний підхід до навчання, формування різних компетентностей, у т.ч. природничо-наукової, можливий і ефективний у стінах дитячого музею. З цією метою наведено рекомендації для покращення освітньої політики та освітньої стратегії в Україні, активного застосування музейної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах України для здійснення компетентнісного навчання, зокрема формування природничо-наукової компетентності як основи для здобування нових знань у подальшому житті. Результати дослідження можуть сприяти кращому розумінню вчителями та музейними працівниками необхідності формування й розвитку природничо-наукової компетентності у природних умовах музею, здійснення роботи в цьому напрямку. Це допоможе розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані та докази; досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій.