СТРУКТУРА ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121429Ключові слова:
ґендерні цінності, молодший шкільний вік, ґендерне виховання, структура ґендерної культури, вміння та навики міжґендерної взаємодії, компоненти ґендерної культури.Анотація
Анотація. Розглянуто процес формування ґендерної культури у молодшому шкільному віці; виявлено особливості структури ґендерної культури на різних вікових етапах, досліджено взаємини дівчат і хлопців цього віку; визначено критерії когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів ґендерної культури; виділено три рівні сформованості ґендерної культури в учнів початкових класів. Формування ґендерної культури молодших школярів у розвитку особистості дитини є одночасно процесом соціальним та індивідуальним. З одного боку – це набуття знань про гендерні ролі, засвоєння статево-рольових норм, правил поведінки, прийнятих у соціальному довкіллі, а з іншого – процес розвитку сутнісного «Я» дитини, усвідомлення власної ґендерної ідентичності, розвиток маскулінності/фемінності та вміння застосовувати різні типи поведінки. Доведено, що цей процес багатогранний, суперечливий, динамічний. Незважаючи на сталість природної диференціації статей, спонтанну сегрегацію дівчат і хлопців, відповідно до якої специфіка кожної статі стає очевидною (хлопці – сильні, хоробрі тощо, дівчатка – красиві, добрі тощо), виховання гендерної культури вимагає від кожного хлопця і дівчини молодшого шкільного віку внутрішнього напруження, осмислення індивідуальних ґендерних особливостей, свого жіночого/чоловічого образу «Я». Аналіз наукових підходів до визначення показників ґендерної культури показав, що, незалежно від особливостей кожного дослідження, в основу критеріїв та показників ґендерної культури покладено вимір когнітивної, ціннісної та поведінкової сфер у контексті ґендерних проблем. Структуру ґендерної культури молодших школярів представлено трьома компонентами: когнітивним, критеріями якого є сформовані ґендерні знання та уявлення; емоційно-ціннісним, критерій якого відображає сформоване ціннісне ставлення до своєї та протилежної статі; поведінковим, критеріями якого є вміння та навички дотримуватися ґендерної рівності та чуйності у взаєминах. На основі розроблених критеріїв та їх показників визначено три рівні (високий, середній, низький) сформованості ґендерної культури молодших школярів.
Посилання
Байдала, В.В. (2013). Реалізація технології підготовки майбутніх учителів до виховання гендерної культури учнів підліткового віку. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 5 (264), ч. І, 6–7.
Бендас, Т.В. (2008). Гендерная психология. СПб.: Питер, 431 c.
Божович, Л.С. (1968). Личность и еѐ формирование в детском возрасте. Москва, 212 с.
Вихор, С.Т. (2006). Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку. (Дис. канд. пед. наук). Тернопіль: Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 264 с.
Дорохина, А.В. (2006). Проблемы формирования гендерной культуры и образования в современном обществе. Социальные науки: опыт и проблемы подготовки специалистов социальной работы: материалы VI Всероссийской научно-практической конференции (11–12 апр. 2006 г.) (Вып. 1). Взято з http://do.teleclinica.ru/206949/.
Кікінежді, О. (2013). Гендерно-освітні технології як психолого-педагогічний супровід статевої соціалізації особистості. Український науковий журнал. Освіта регіону, 3. Взято з social-science.com.ua/article/1117.
Кравець, В.П., Говорун, Т.В., & Кікінежді, О.М. (2011). Гендерна соціалізація молодших школярів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 192 с.
Мунтян, І.С. (2004). Гендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Одеса, 23 с.
Столярчук, Л.И. (1999). Полоролевая социализация школьников: теория и практика воспитания. Волгоград: Перемена, 275 с.
Шевченко, А.М. (2013). Педагогічні основи гендерного виховання в молод-ших школярів. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 1 (54), 249–258.
Allison, R., & Ralston, M. (2017). Gender, Anticipated Family Formation, and Graduate School Expectations Among Undergraduates. Sociol Forum. doi: 10.1111/socf.12400.
Jacobsen, G., de Mello, C., Kochhann, R., & Fonseca, R. (2017). Executive Func-tions in School-age Children: Influence of Age, Gender, School Type and Parental Education. Appl. Cognit. Psychol., 31, 404–413. doi: 10.1002/acp.3338.
Molano, A., & Jones, S. (2017). Social centrality and aggressive behavior in the elementary school: Gender segregation, social structure, and psychological factors. Soc. Dev., 00, 1–16. doi: 10.1111/sode.12267.
Zięba, B. (2017). Metodą wychowawczą sprzyjającą właściwej socjalizacji. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 4/36, 118–125.