ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121458Ключові слова:
здоровʼязбережувальна діяльність, готовність, модель.Анотація
Анотація. Проблема здоровʼя, фізичної підготовки та фізичного розвитку студентської молоді вимагає кардинального розв’язання. У звʼязку з цим суттєво підвищується статус фізичної культури як навчальної дисципліни і як найважливішого когось компонентом цілісного розвитку особистості у розв’язанні завдань залучення студентської молоді до цінностей фізичної культури, здорового способу життя. Мета дослідження: розробка теоретичної моделі формування готовності студентів до з здоровʼязбережувальної діяльності, спрямованої на збільшення потенціалу свого здоровʼя. Методи: аналіз і синтез інформації з літературних джерел, з використанням методу моделювання. Результати: визначено сутнісні характеристики здоровʼязбережувальної діяльності на основі аналізу теоретичних джерел, уточнено поняття «готовність студента до здоров’язбережувальної діяльності», визначено складові її структурні компоненти. Спеціально сконструйований освітній процес, передбачає насамперед включення рефлексивного аналізу, спрямованого на усвідомлення студентами цільового призначення технології, її сутності, способів виконання, отриманих результатів, свого ставлення до неї, що допомагає їм опанувати і методику використання цих технологій у своїй майбутній професійній діяльності, тобто навчити своїх вихованців управляти власним здоровʼям. Модель формування готовності студентів до здоров’язбережувальної діяльності розроблена з урахуванням структури педагогічного процесу і має у своєму складі ціннісно-цільовий, змістовний, діяльнісний і результативний компоненти. Заснована на теоретико-методологічних положеннях системного, особистісно орієнтованого, субʼєктно-діяльнісного підходів. Модель формування готовності студентів до здоровʼязбережувальної діяльності є спеціально організованим багатокомпонентним процесом, що містить такі взаємоповʼязані елементи, як мета, завдання, зміст, засоби, умови її забезпечення, критерії, показники та рівні досліджуваної готовності, відображення в ціннісно-цільовому, змістовому, діяльнісному та результативному компонентах.
Посилання
Амосов, Н.М. (1987). Раздумья о здоровье. Москва: Физкультура и спорт, 64 c.
Бердников, И.Г. (1998). Теоретические основы формирования валеологической культуры личности учителя. (Дис. д-ра пед. наук). Москва, 381 с.
Демчук, Т.С. (2012). Здоровьесозидающие технологии в системе школьно-семейного воспитания. Брест: Брест. гос. ун-т им. А.С. Пушкина, 93 c.
Жданова, Е.В. (2005). Формирование ценностного отношения к здоровью у студентов педагогического вуза при изучении дисциплин медико-биологического цикла. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Екатеренбург: УрГПУ, 21 с.
Зайцев, Г.К., & Зайцев, А.К. (2003). Валеология. Культура здоровья. Самара: Бахрах-М., 268 c.
Маджуга, А.Г. (2011). Педагогическая концепция здоровьесозидающей функции образования. (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Владимир: ВГУ, 52 c.
Малярчук, Н.Н. (2009). Культура здоровья педагога (личностный и профессиональный аспекты). (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Тюмень: ТГУ, 50 с.
Орехова, Т.Ф. (2005). Теоретические основы формирования здорового образа жизни субъектов педагогического процесса в системе повышения общего образования. (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Магнитогорск: Магнитогорский гос. ун-т., 45 c.
Сластенин, В.А., & Аксенова, Г.И. (2000). Субъектно-деятельностный подход в образовании. Москва: МПГУ, 127 с.
Столяров, В.И. (2011). Философия спорта и телесности человека: монография. Книга 1: Введение в мир философии спорта и телесности человека. Москва: Издательство «Университетская книга», 766 c.
Chee, G., Pielemeier, N., Lion, A., & Connor, C. (2013). Why differentiating between health system support and health system strengthening is needed. The International Journal of Health Planning and Management, 28, 85–94. doi: 10.1002/hpm.2122.
Hittleman, R.L. (1967). Be young with yoga. W.N.: Paper back library Inc., 283 p.
Naul, R. (2003). Concepts of Physical Education in Europe. In K. Hardman (Ed.), Physical Education: Deconstruction and Reconstruction – Issues and Directions (pp. 35–52).
Naul, R. (2012). European Union multisector strategies to enhance health, physical education, and physical activities for children and youth. The Global Journal of Health and Physical Education Pedagogy (Vol. 1, pp. 14–18).
Quennerstedt, M. (2008). Exploring the relation between physical activity and health – a salutogenic approach to physical education. Sport, Education and Society (Vol. 13 (3), pp. 267–283).
Schneider, D. (2008). Reflections from a Student of Mothering. Smith College Studies in Social Work (Vol. 78 (4), pp. 469–474).
Weyerer, S., & Kupfer, B. (1994). Physical Exercise and Psychological Health. Sport Medicine, 2, 108–116.
Wisniewski, J., Yeager, V., Diana, M., & Hotchkiss, D. (2016). Exploring the barriers to rigorous monitoring and evaluation of health systems strengthening activities: qualitative evidence from international development partners. The International Journal of Health Planning and Management, 31, e302–e311. doi: 10.1002/hpm.2339.
