ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглядаються проблеми регіоналізації освітнього процесу у ЗВО та шляхи їх розвʼязання, адже сьогодні залишаються недостатньо сформованими теоретико‐методологічні основи дослідження розвитку регіональних освітніх систем і понятійно‐термінологічний апарат, пов’язаний з цією проблематикою. В останні роки дедалі популярнішими стають галузеві дослідження з питань глобалізації. Така тенденція є очікуваною з огляду на історичну глибинність та джерельну складність явища світової інтеграції. Однією з таких окремих сфер глобалістики стала глобалістика освіти. Особливо актуальними такого роду пошукові роботи стали у вимірі вищої школи, оскільки саме остання зазнала найбільш явних змін під впливом вимог сучасності. Окрім різноманіття наукових поглядів на феномен глобалізації в освіті, присутня також проблема диференційованої реакції на зустрічні умови в рамках окремих навчальних структур в різних країнах та регіонах. Глобалізація вчинила вплив в соціальних реформах національних держав, до яких сектори освіти змушені пристосуватися в нових глобальних умовах, що характеризуються гнучкістю, різноманітністю, посиленням конкуренції і непередбачуваною змінністю. Розуміння впливу глобалізації на освітній процес у закладах вищої освіти є важливим для будь-якого розробника політики, конструктора реформ та освітнього лідера, зокрема. У звʼязку з тим, що вища освіта є помітною в глобальних ринкових відносинах, вона навчає керівників і технологів глобального бізнесу; здійснює основне зростання студентської мобільності в глобальному масштабі, що сприяє бізнес-дослідженням і діловому зближенню націй тощо. Отже, ми розглядаємо освітній регіоналізм як різні форми соціально-культурної і політичної самоідентифікації територіальних співтовариств, що проявляють себе в ідеях, настроях, діях, намірах, направлених на збереження самобутності регіону або підвищення його статусу в державній освітній системі.