НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ НЕЛІНГВІСТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО ДИСКУРСУ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У БІЛОРУСІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220447Ключові слова:
конкурентоспроможний фахівець; компетентнісний підхід; дискурсивна компетенція; типи дискурсів; ситуація спілкування; метод; Білорусь.Анотація
Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасної вищої освіти – підготовці фахівця нового покоління. Визначено характеристики конкурентоспроможного фахівця, основною яких є володіння навичками міжкультурної комунікації у системі професійного спілкування. Особлива увага зосереджується на необхідності формування у студентів іншомовної дискурсивної компетенції, яка є невід’ємною складовою компетенції комунікативної і складає основу знання різних типів дискурсів, правил їх побудови, а також уміння створювати і розуміти їх з урахуванням ситуації спілкування. Наведено приклади організації навчання іншомовного професійного спілкування на основі сучасних методів викладання іноземних мов. Зазначено, що ідея формування професіонала нового покоління виходить з Болонської декларації, відповідно до положень якої були розроблені спільні принципи Європейської університетської мережі. У зв’язку з цим європейські рамки кваліфікації вищої освіти виступають регуляторним механізмом, який багато в чому визначає соціально-економічний розвиток сучасного суспільства. Таким чином, можна не сумніватися, що в сучасному динамічному світі білоруська вища освіта повинна стати більш функціональною, орієнтованою на інноваційний науково-технічний прогрес і міжнародні освітні стандарти. Завдання формування загальноєвропейського освітнього середовища розв’язуються у контексті компетентнісного підходу, який визначає оптимальне розуміння змісту кваліфікації фахівців на рівнях професійної підготовки. Такий підхід передбачає формування набору базових компетенцій випускника закладу вищої освіти, що визначають як його професійно орієнтовані здібності, так і світоглядні концепції. Уважаємо, що унікальність компетентнісного підходу полягає у наданні можливості моделювати інтегрований процес навчання. На наш погляд, певна цілісність інноваційно спрямованих професійно активних функцій фахівця, аналіз якої має бути комплексним, може служити основою для моделювання компетентнісних характеристик фахівця немовного профілю нового покоління. Підкреслюється, що формування іншомовної комунікативної компетенції випускників немовних закладів вищої освіти необхідно здійснювати в рамках парадигми “дискурс – спілкування – міжкультурна професійна комунікація”.
Посилання
Arutyunova, N. (1990). Diskurs [Discourse]. Moscow: LES [in Russian]. Boyko, Ye. (1976). Mekhanizmy umstvennoy deyatelnosti. (Dinamicheskiye vremennyye svyazi) [The mechanisms of mental activity. (Dynamic temporary connections)]. Moscow: Pedagogika [in Russian].
Globalizatsiya i obrazovaniye. Bolonskiy protsess [Globalization and education. Bologna Process: Materials of the Round Table]. (2004). (Iss. 2). Moscow: Alfa-M. [in Russian].
Haken, H. (2009). Synergetics. Basic concepts. Encyclopedia of Complexity and System Science (pp. 8926–8946).
Hult, F. (2018). Foreign language education policy on the horizon. Foreign Language Annals, 51, 35–45. doi: https://doi.org/10.1111/flan.12315. Karasik, V. (2002). Yazykovoy krug: lichnost, kontsepty, diskurs [Language circle: personality, concepts, discourse]. Volgograd: Peremena [in Russian].
Karaulov, Yu., & Petrov, V. (1989). Ot grammatiki k kognitivnoy teorii diskursa [From grammar to cognitive discourse theory. Introductory article]. Moscow: Progress [in Russian].
Kissau, S., & Algozzine, B. (2017). Effective Foreign Language Teaching: Broadening the Concept of Content Knowledge. Foreign Language Annals, 50, 114–134. doi: https://doi.org/10.1111/flan.12250.
Kryuchkova, L. (2013). Obucheniye inostrannykh studentov russkomu yazyku v no-vykh usloviyakh [Teaching foreign students the Russian language in new condi-tions]. Inoyazychnoye obrazovaniye v sovremennom mire – Foreign language education in the modern world, 1, 212–221 [in Russian].
Makarov, M. (2003). Osnovy teorii diskursa [Foundations of the theory of discourse]. Moscow: Genozis [in Russian].
Moshchinskaya, N. (2013). Mesto vizualnykh sredstv v sisteme raboty po posobiyu “Russkaya kultura: dialog so vremenem” [Place of visual aids in the system of work according to the manual “Russian culture: dialogue with time”]. Inoyazych-noye obrazovaniye v sovremennom mire – Foreign language education in the modern world, 1, 38–44 [in Russian].
Polat, Ye. (1998). Metod proyektov [Project method]. Retrieved from https://refdb.ru/ look/2917205.html [in Russian].
Purpura, J. (2016). Second and Foreign Language Assessment. The Modern Language Journal, 100, 190–208. doi: https://doi.org/10.1111/modl.12308.
Shaykhullin, T. (2006). Realizatsiya tekhnologii problemnogo obucheniya v vysshey shkole [Implementation of the technology of problem-based learning in higher education]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Kazan [in Russian].
Tsilenko, L., Tamrazova, I., & Klyukina, V. (2016). Prioritetnyye innovatsionnyye tendentsii v reformirovanii vysshego obrazovaniya [Priority innovative tendencies in the reform of higher education]. Sovremennyye tendentsii razvitiya nauki i tekhno-logiy – Modern trends in the development of science and technology, 10, 129–131 [in Russian].
Zyryanova, O. (2004). Sposoby i priyemy usvoyeniya yazykovogo materiala pri pere-skaze tekstov [Ways and techniques of assimilation of language material when retelling texts]. Inostrannyye yazyki v shkole – Foreign languages in school, 4, 57–60 [in Russian].
