ФЕНОМЕН ЖИТТЄСТІЙКОСТІ: ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ

Автор(и)

  • Дмитро КОСТЕНКО Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-4030-2287

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.3

Ключові слова:

життєстійкість, здобувач, підхід, позитивна педагогіка, проєктно-орієнтоване навчання, освіта, процес, середовище, університет, феномен.

Анотація

Анотація. У статті окреслено педагогічні підходи, які доцільно використовувати для розвитку життєстійкості особистості в освітньому просторі університету. Проаналізовано концепцію позитивної психології, яка пов’язана з американським професором Мартіном Селігманом. Зазначається, що позитивна педагогіка базується на ідеї позитивного досвіду, який стимулює навчання та підвищує мотивацію. Підкреслено, що позитивна педагогіка також зосереджується на виявленні сильних сторін кожного здобувача освіти та застосуванні їх у процесі навчання. Акцентовано увагу на тому, що проактивна освіта передбачає завчасне надання здобувачам освіти інформації, щоб допомогти їм підготуватися до майбутнього та уникнути проблем, розвивати життєстійкість. Обумовлено, що проактивна дія допомагає миттєво відреагувати на проблемну ситуацію і заздалегідь продумати, як запобігти потенційним конфліктам і як з ними впоратися, якщо вони виникнуть. Зафіксовано, що наразі позитивна підтримка є важливим аспектом позитивної педагогіки та заохочення участі здобувачів освіти в освітньому процесі. Здобувачі вищої освіти повинні брати активну участь у постановці та контролі своїх навчальних цілей, а викладачі можуть забезпечити позитивне підкріплення в групі, щоб заохотити бажану поведінку. Простежено, що викладачі закладів вищої освіти мають можливість значно впливати на самооцінку здобувачів вищої освіти, заохочуючи їх пробувати нове, пропонуючи підтримку та визнаючи їхні сильні сторони, можуть допомогти створити позитивний образ себе та підтримувати високу самооцінку. Актуалізовано доцільність розгляду питань вивчення життєстійкості особистості як педагогічної проблеми на прикладі екзистенціальної педагогіки (або особистісно-орієнтованого навчання чи студентоцентризму). Окреслено, що людина зміцнюється у своїй здатності визначати себе та розвиває власну життєстійкість. Наголошено, що потенціал кожного здобувача вищої освіти розкривається через звернення до повного спектру особистості, навіть за межами освітнього процесу в закладі вищої освіти. Зазначено, що одним з педагогічних підходів, який доцільно використовувати для розвитку життєстійкості здобувачів вищої освіти в освітньому просторі університету є методика проєктно-орієнтованого навчання, яка передбачає проєктування, розробку та конструювання здобувачами вищої освіти практичних рішень проблеми, що дозволяє розвивати життєстійкість.

Посилання

1. Embedded Self-Regulation Strategies: веб-сайт. URL: https://edtechbooks.org/addressing_wellbeing/ embedded_self_regula (дата звернення 14.04.2024).

2. Developing Social Skills and Collaboration: веб-сайт URL: https://fastercapital.com/topics/developingsocial- skills-and-collaboration.html (дата звернення 16.04.2024).

3. Hamman D., Berthelot J., Saia J., Crowley, E. Teachers’ coaching of learning and its relation to students’ strategic learning. Journal of Educational Psychology. 2000. № 92. P. 342–348.

4. How does empathy and social skills is good for supportive communication?: веб сайт. URL: https://typeset. io/questions/how-does-empathy-and-social-skills-is-good-for-supportive-518i3j9h61 (дата звернення 20.04. 2024)

5. Ladd GW, Birch SH, Buhs ES. Children’s social and scholastic lives in kindergarten: related spheres of influence? Child Dev. 1999. № 70(6). P. 1373–400. doi: 10.1111/1467-8624.00101. PMID: 10621962.

6. Perels F., Dignath C., Schmitz B. Is it possible to improve mathematical achievement by means of selfregulation strategies? Evaluation of an intervention in regular math classes. European Journal of Psychology of Education. 2009. № 24 (1), P. 17–31.

7. Peterson C., Park N., Seligman M. E. P. Greater strengths of character and recovery from illness. The Journal of Positive Psychology. 2006. № 1(1). P 17–26.

8. Positive pedagogy as one of the pillars of education. URL: https://www.kaunosic.lt/en/positive-pedagogy-asone- of-the-pillars-of-education/

9. Project-Based Learning: веб-сайт. URL: https://www.bu.edu/ctl/ctl_resource/project-based-learning-teachingguide/#:~: text=Project%2Dbased%20learning%20(PBL)%20involves%20students%20designing%2C%20 developing,problems%2C%20commonly%20in%20small%20teams (дата звернення 20.04.2024)

10. Roberts G. J., Solis M., Chance B. Embedding self-regulation into reading interventions to support reading and behavior outcomes. Teaching Exceptional Children. 2019. №52 (2), pp. 78–86.

11. Seligman M.E.P. Authentic Happiness: Using the new positive psychology to realize Your potential for lasting fulfillment. New York, 2002. 363 р.

12. Seligman, M.E.P. (2012). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. University of Pennsylvania, 2012. 368 p

13. Siller H., Waibel E. M. “Not Pure Harmony, but Less of a Power Struggle”: What Do Teachers and Pedagogues Think About Using Existential Pedagogy? The Teacher Educator. 2018.№ 53:1. P. 44–66.

14. Waibel E. M. Erziehung zum Selbstwert. Persönlichkeitsförderung als zentrales pädagogisches Anliegen. Augsburg, Germany: Brigg, 2009. 272 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-27

Як цитувати

КОСТЕНКО, Д. (2024). ФЕНОМЕН ЖИТТЄСТІЙКОСТІ: ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», (50), 24–31. https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.3