ДОБРОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ГАЛИЧИНИ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ДОШКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.17/49.5Ключові слова:
доброчинна діяльність, громадська організація, добровільна пожертва, жіночий рух, дошкільний заклад, національне виховання.Анотація
Анотація. У статті визначено роль доброчинної діяльності громадських організацій Галичини у справі становлення і розвитку українського дошкілля. Авторка наголошує, що створене наприкінці ХІХ ст. «Товариство руських жінок» (згодом перейменоване у «Союз українок»), усесторонньо сприяло в організації національної системи дошкільної освіти. Сподвижницею жіночого руху й ініціатором «Союзу українок» була Наталя Кобринська. За переконанням провідниці жіночого руху організаторами і власниками дошкільних закладів в умовах бездержавного існування нації могли бути спеціально створені громадські жіночі об’єднання. Вільні від безпосереднього впливу офіційної пропольської шкільної влади, вони мали забезпечити національну спрямованість опікунчо-виховного процесу в утримуваних ними закладах. Ініціативи прогресивного українського жіноцтва якнайкраще сприяли становленню дошкільних товариств як організацій різних типів закладів для найменших громадян. Щоправда цьому передувало зростання зацікавленості проблемами дитини й дитинства на теренах Європи у XVIII – на початку XIX ст., спричинене змінами соціально-економічного та культурно-освітнього характеру. Важливою точкою відліку в історії українського дошкілля стали перші загальні збори товариства «Руська охоронка», скликані 1 лютого 1901 р. у Львові. За для досягнення провідної мети товариства (заснування українських дошкільних закладів) було залучено: внески його членів, добровільні пожертвування організацій і громадян; прибутки від масових заходів (лекцій, аматорських вистав тощо), що їх планувала проводити «Руська охоронка». У 1920-1930 рр. товариство перетворилося з добродійної установи у поважний виховний чинник національного культурно-освітнього життя краю. У статті висвітлено доброчинну діяльність спрямовану на розвиток українських дошкільних закладів товариств «Просвіта» і «Рідна школа». Добре усвідомлюючи потребу у підготовці кваліфікованих педагогічних кадрів, члени товариств спрямували зусилля на підготовку й видання підручників, інструктивних листів, навчальних посібників, періодичної дитячої преси.
Посилання
1. Нагачевська З. І. Костянтина Малецька: жінка в педагогіці, педагог у жіночому русі. Обрії. 2002. № 1. С. 18 – 28.
2. Нагачевська З. І. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (друга половина XIX ст. -1939р.). Івано-Франківськ: Плай, 2002. 275 с.
3. Нагачевська 3. І. Перше українське дошкільне товариство у Галичині. Педагогіка: Вісник Прикарпатського університету імені В. Стефаника. Вип. IV. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 161-170.
4. Ступарик Б.М., Моцюк В.Д. Ідея національної школи та національного виховання в педагогічній думці Галичини /1772-1939 рр./. Коломия: Вік, 1995. 284 с.
5. Українське дошкілля. Підручник для провідниць українських дитячих садків. Львів, 1936. 207 с.
6. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: навч. посіб. / за заг.ред. З. Н. Борисової. Київ: Вища школа, 2004. 496 с.