МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ З ОРГАНІЗАЦІЯМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.14Ключові слова:
соціальна реінтеграція, військовослужбовці, ветерани, соціальна група, соціальна роль, державна політика, органи державної влади, організації громадянського суспільства, співпраця.Анотація
Анотація. У статті розглядаються особливості налагодження співпраці між органами державної влади та організаціями громадянського суспільства в контексті підвищення ефективності реінтеграції військовослужбовців та ветеранів. Акцентовано увагу на правових аспектах даної співпраці та затвердженні прав громадянських організацій на рівні законодавчих актів. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження, проведеного у формі анкетування серед військовослужбовців (ветеранів) та членів їх сімей, спрямоване на визначення переліку організацій, що на думку респондентів можуть бути залучені в процес соціальної реінтеграції. Мета дослідження полягає у визначенні дієвих механізмів співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в контексті реінтеграційної діяльності з військовослужбовцями та ветеранами. Для досягнення поставленої мети визначено основні завдання, а саме: ознайомитися та ретельно дослідити провідні наукові дослідження з проблеми організації співпраці державних органів влади та громадськості в сфері соціальних питань; визначити основні принципи та механізми ефективної співпраці державних органів влади та організацій громадянського суспільства з питань реінтеграції ветеранів; експериментально дослідити ставлення громадськості до співпраці органів державної влади з суспільством з питань реінтеграції громадян. У висновках підтверджено важливість взаємодії органів державної влади з організаціями громадянського суспільства, оскільки представники громадськості в даному контексті здатні відобразити права, потреби та інтереси військовослужбовців та ветеранів, як категорії громадян, що інтегрується, та суспільства в цілому. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження визначено також, що механізми співпраці є недостатньо розробленими й потребують подальшого узгодження з потребами суспільства та апробації в умовах сучасного соціуму. Новизна дослідження та його практичне значення полягають у визначенні пріоритетності розподілу функціональних обов’язків з питань реінтеграції між різними організаціями (на думку ветеранів та членів їх сімей), що є відображенням рівня довіри до різного роду установ, сформованої на основі попереднього досвіду.
Посилання
1. Афонін, Е. А., Бережний, Я. В., Валевський, О. Л. та ін. Концептуальні засади взаємодії політики й управління. Навчальний посібник. Київ: НАДУ, 2010. 300 c.
2. Закон України про об’єднання громадян. Відом. Верховної Ради України. 1992. № 34.
3. Концепція взаємодії держави і громадянського суспільства. Ін-т громадян. сусп-ва, 2005.
4. Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки від 27 вересня 2021 року № 487/2021 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text (дата звернення 25.05.2023)
5. Trochim, M. K., Trochim, W. M. Concept mapping for planning and evaluation. Applied Social Research Methods. Calif: Publications, Thousand Oaks. 2007. № 50.
6. Weisbord, M. R., Janoff, S. Future Search: An action guide to finding common ground in organizations and communities, Second edition. San Francisco: Berrett-Koehler. 2000.