THE CONCEPT OF “INTERNATIONALIZATION OF HIGHER EDUCATION” IN SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.11Keywords:
internationalization of higher education, international education, scientific and pedagogical discourse, definitions of pedagogical science.Abstract
Summary. The article presents a comprehensive structural analysis of the interpretations of the concept of "internationalization of higher education" in Ukrainian and partially foreign scientific and pedagogical discourse. The genesis, determinants, dynamics, dissemination characteristics, and approaches to interpreting the concept of "internationalization of education" have been elucidated. The position (hypothesis) is substantiated, according to which it emerged from the definition of "international education" and, under the influence of geopolitical, economic, and cultural challenges, transformed into the concept of "internationalization of education." A historiographic analysis of the contributions of Ukrainian scholars on the discussed issue revealed that they focused their efforts on studying foreign studies to select and retransmit productive ideas, definitions, and provisions. Less effort is devoted to producing their own views and definitions. This situation and the dominant approaches and emphases regarding the definition of the internationalization of higher education in foreign and Ukrainian science are illustrated based on the provisions of representative foreign and Ukrainian studies. The necessity of a comparative analysis of the definitions of "internationalization of education," "globalization of education," "transnational education," "cross-border education," and "education without borders" is emphasized. The peculiarities of the approaches of scientists from different countries and regions to the study of the problem of the internationalization of higher education are shown. Specifically, Englishspeaking scholars focus on the process of introducing an international dimension into educational programs and the organizational structures of universities; German-speaking scholars emphasize the multidimensionality of the manifestations of the internationalization of education, which ensures the interaction of universities in different countries considering international goals, principles, and norms, among others. The contributions of Ukrainian and foreign scientists who, through a comparative analysis of the evolution of scientific interpretations of the internationalization of higher education over the past thirty years, have identified the main trends in the development of this terminological discourse and the prospects for its further development are presented.
References
1. Авшенюк Н. М. Тенденції розвитку транснаціональної вищої освіти у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.: монографія. Київ: Ін-т обдарованої дитини, 2015. 610 с.
2. Головань М. С. Аналіз тенденцій розвитку вищої освіти в умовах глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Ялта: РВВ КГУ, 2011. Вип. 31. С. 203–211.
3. Дебич М. А. Теоретичні засади інтернаціоналізації вищої освіти: міжнародний досвід: монографія. Ніжин: ПП Лисенко. 2019. 408 с.
4. Інновації як фактор модернізації та підвищення якості вищої освіти: бібліографічний покажчик / уклад. Н. В. Артикуца та ін. Київ: Стилос, 2007. 616 с.
5. Красовська О. Ю. Інтернаціоналізація вищої освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору. Вісник Академії митної служби України. Серія: Економіка. 2011. № 2. С. 102–109.
6. Національний освітньо-науковий глосарій. Київ: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. 524 с.
7. Нітенко О. В. Інтернаціоналізація вищої освіти як фактор розвитку університету. Освітологічний дискурс. 2015. № 2. С. 205–216.
8. Сбруєва А. Інтернаціоналізація вищої освіти: сутність поняття та системи зміни парадигми. Педагогічні науки. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2001. С. 157‒167.
9. Сбруєва А., Козлов Д. Інтернаціоналізація як драйвер розвитку інноваційної системи університету. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 6. C. 71–86.
10. Солощенко В. М. Інтернаціоналізація університетської освіти в німецькомовних країнах (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01 Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми, 2011. 23 с.
11. Чернякова Ж. Порівняльна характеристика процесів глобалізації та інтернаціоналізації в контексті формування сучасної освітньої політики. Порівняльно-педагогічні студії. 2011. № 2. URL: http://pps.udpu.edu.ua/article/view/18610.
12. Ярмак І. Інтернаціоналізація забезпечення якості у європейському просторі вищої освіти: характеристика термінологічного апарату та концептуальних засад дослідження. Витоки педагогічної майстерності. 2018. Вип. 21. С. 238–245.
13. Chao R. Y. Jr. Idealism and Utilitarianism in Internationalization of Higher Education. International Higher Education. N. 78: Special Is. 2014. Р. 3–4. doi: https:org/10.6017/ihe.2014.78.5797.
14. EU Study on Internationalisation of higher education / H. de Wit, F. Hunter. European Parliament's Committee on Culture and Education. 2015. 320 p.
15. Nye D. Soft power. The means to success in world politics. PublicAffairs. NY, 2004. 206 р. URL: https://www.academia.edu/28699788/Soft_Power_the_Means_to_Success_in_Wo.
16. Rudzki R. Е. J. The strategic management of internationalisation: Towards a model of theory and practice: PhD dissertation (Education). Tyne: University of Newcastle, 1998. 331 p. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/153775751.pdf.
17. Sussman L. The culture of freedom. The small world of Fulbright scholars. Boston, 1992. 198 р. doi:10.5860/choice.30-4531.
18. Wit H. de. Internationalization of higher education in the United States of America and Europe: a historical, comparative, and conceptual analysis. 2002. 270 р. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Internationalization_Higher_.