ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164396

Ключові слова:

наукова картина світу; світоглядні уявлення; молодші школярі; підготовка вчителів; післядипломна освіта; самоосвіта; цілісність знань.

Анотація

У статті обгрунтовано актуальність проблеми післядипломної підготовки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів. Аналіз публікацій, присвячених дослідженням з цієї та подібних тем дав змогу констатувати, що в сучасній літературі бракує вагомих напрацювань з окресленого питання. Для вирішення проблеми нами було проаналізовано її теоретичні аспекти, виявлено методи, конкретизовано педагогічні умови, реалізація яких зможе забезпечити готовність вчителів початкової школи до формування в учнів наукової картини світу. З цією метою було уточнено сутність понять «наукова картина світу молодшого школяра», схарактеризовано особливості її формування учнів початкової школи. Для реалізації цих особливостей учитель початкових класів має створити сприятливе середовище для індивідуального розвитку школярів в початковій школі, організувати різні види інтегрованої навчально-пізнавальної діяльності, зокрема творчої, дослідницької, самостійної, трудової тощо; реалізовувати принцип природо відповідності щодо урахування вікових особливостей розвитку молодших школярів; уміти добирати ефективні форми і методи оптимізації освітнього процесу; забезпечувати розвиток пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, увага, мовлення, мислення), для розвитку яких молодший шкільний вік є сенситивним періодом. Проаналізувавши можливості системи післядипломної педагогічної освіти у розв’язанні окреслених завдань, визначено етапи відповідної підготовки фахівців, до яких віднесено курсовий, міжкурсовий періоди та самоосвіту педагогів, системна робота впродовж яких має забезпечити готовність до виконання такої діяльності. Структурними компонентами готовності визначено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-коригувальний, їх зміст схарактеризовано в публікації. На основі розроблених критеріїв і рівнів сформованості готовності педагогів до розв’язання зазначеного освітнього завдання (високий, середній, низький), здійснено її педагогічну діагностику, після чого експериментально перевірено дієвість й ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов. Тож, педагогічні умови постдипломної підготовки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів, а саме: мотивування вчителів початкових класів щодо цього напряму педагогічної діяльності; опанування теоретичними знаннями про сутність ключових понять та особливості формування в молодших школярів наукової картини світу; формування у вчителів необхідних для цього фахових умінь і навичок; удосконалення рефлексивних умінь та відпрацювання навичок коригувати подальшу роботу з урахуванням отриманих результатів, було визнано дієвими й ефективними.

Посилання

Bibik, N. (2015). Perevahy i ryzyky zaprovadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu v shkilnii osviti [Benefits and risks of introducing a competency approach in school education]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal – Ukrainian Pedagogical Journal, 1, 47–58. Retrieved November 25, 2018, from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_1_8 [in Ukrainian].

Grishanov, I. (2003). Filosofiia prirody i sotciuma. Osnovy religievedeniia [The philosophy of nature and society. Fundamentals of Religious Studies]. Kherson: Oldi-plius [in Russian].

Honcharenko, S. (1994). Intehratsiia naukovykh znan i problema zmistu osvity [Integration of scientific knowledge and the problem of the content of education]. Postmetodyka – Postmethodology, 6, 2–3 [in Ukrainian].

Huz, K. (2004). Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannia v uchniv tsilisnosti znan pro pryrodu [Theoretical and methodological foundations of formation of students’ integrity of knowledge about nature]. Poltava: Dovkillia [in Ukrainian].

Kuzmenko, V. (2007). Formuvannia naukovoi kartyny svitu uchniv: vid vytokiv do sohodennia [Formation of the scientific picture of the world of students: from the origins to the present]. Kherson: RIPO [in Ukrainian].

Leander, K., & Osborne, M. (2008). Complex positioning: Teachers as agents of curricular and pedagogical reform. Journal of Curriculum Studies, 40 (1), 23–46. doi: 10.1080/00220270601089199.

O’Brien, K., Reams, J., Caspari, A., & … et al. (2013). You say you want a revolution? Transforming education and capacity building in response to global change. Environmental Science & Policy, 28, 48–59. doi: 10.1016/j.envsci.2012.11.011.

Prymakova, V. (2012). Pidhotovka vchyteliv u pisliadyplomnii osviti do formuvannia v molodshykh shkoliariv naukovoi kartyny svitu [Preparation of teachers in postgradduate education to form the scientific picture of the world in junior pupils]. Kherson:

KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity» [in Ukrainian].

Shelestova, L. (2007). Do problemy formuvannia kartyny svitu [The problem of forming a picture of the world]. Shkilnyi svit – School World, 36, 5–8 [in Ukrainian].

Stepaniuk, A. (1999). Metodolohichni ta teoretychni osnovy formuvannia tsilisnosti znan pro zhyvu pryrodu [Methodological and theoretical bases of the formation of the integrity of knowledge about living nature]. (Doctor’s thesis). Ternopil [in Ukrainian].

Stokhof, H., De Vries, B., Martens, R., & Bastiaens, T. (2017). How to guide effective student questioning: a review of teacher guidance in primary education. Review of Education, 5, 123–165. doi: 10.1002/rev3.3089.

Zubko, A. (2006). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu v systemi pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh kadriv [Organization of educational process in the system of professional development of teaching staff]. Kherson: Ailant [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-16

Як цитувати

КУЗЬМЕНКО, В., & ПРИМАКОВА, В. (2025). ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», (40), 57–67. https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164396