СПЕЦИФІКА ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНОЇ СПІВДІЇ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУБʼЄКТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119516Ключові слова:
субʼєктність особистості, міждисциплінарність, інтердисциплінарна співдія, полінауковість, цілісність наукового знання, системність, педагогічна реальність.Анотація
Анотація. У статті обґрунтовано важливість співдії різних галузей знання у поясненні феноменів, які на етапі постнекласичної науки потребують переосмислення, зокрема субʼєктності. Визначено, що інтердисциплінарний підхід до наукового аналізу педагогічної реальності розширює межі розуміння сутності субʼєктності школяра, асимілюючи нові дискурси, та уможливлює її розуміння у між-, інтер-, крос- та транс- дисциплінарному підходах. З цією метою проаналізовано внесок істориків, культурологів, філософів, психологів і соціологів у дослідження субʼєктнісної сутності особистості. Конкретизовано зміст субʼєктності школяра як педагогічного феномену.
Посилання
Аршинов, В.И., & Лепский, В.Е. (2010). Субъектность в контексте этапов развития науки (от классической к постнеклассической науке). Проблема сборки субъектов в постнеклассической науке (c. 52–58).
Дічек, Н.П. (2014). Методологічні аспекти модернізації вітчизняних історико-педагогічних досліджень. Педагогіка і психологія, 2, 67–75.
Карпенко, З.С. (2006). Картографія інтегральної субʼєктності: пост-постмодерністський проект. Людина. Субʼєкт. Вчинок: філософсько-психологічні студії (c. 157–177).
Квас, О. (2016). Проблема формування образу дитинства в соціально-гуманітарних дослідженнях. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 2/34, 91–100.
Коджаспирова, Г.М., & Коджаспиров, А.Ю. (2005). Словарь по педагогике. Москва: ИКЦ «МарТ», 448 с.
Копнин, П.В. (1968). Логические основы науки. Киев: Наукова думка, 284 с.
Нагорна, Л.П. (2014). Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Київ: ІПіННД, 382 с.
Онищенко, В.Д. (2014). Фундаментальні педагогічні теорії. Львів: Норма, 356 с.
Пелипенко, А.А. (2013). Двойная субъектность истории. Взято з http://apelipenko.ru.
Скотна, Н.В. (2005). Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. Львів: Українські технології, 384 с.
Снопкова, Е.И. (2015). Актуальность междисциплинарного подхода в педагогических исследованиях: научное обоснование. Интеграция образования, 19 (1), 111–117.
Федорова, О.В. (2014). А и Б сидели на трубе, или междисциплинарность когнитивных исследований. Логос, 1, 19–34.
Frodeman, R., Klein, Т.J., & Mitcham, C. (Eds.). (2010). The Oxford handbook of interdisciplinarity. Oxford: Oxford University Press, 2010. 600 p.
Gurycka, A. (Ed.). (1989). Podmiotowość w doświadczeniach wychowawczych dzieci i młodzieży. Warszawa: Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego, 215 s.
Könings, K., Bovill, C., & Woolner, P. (2017). Towards an interdisciplinary model of practice for participatory building design in education. European Journal of Education, 52, 306–317. doi: 10.1111/ejed.12230.
