ЧИННИКИ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119519Ключові слова:
чинники, зміст освіти, педагогічна підготовка, індивідуалізація, робота, форми та методи, самостійна навчальна діяльність.Анотація
Анотація. У статті обґрунтовується важлива роль сучасного змісту освіти, ефективних форм і методів демократизації педагогічної підготовки майбутнього фахівця. Доведено, що орієнтація педагогічного процесу на різнобічний гармонійний розвиток особистості ставить конкретні завдання перед кожним його учасником. Встановлено, що чинниками практичної реалізації змісту педагогічної підготовки студентів, окрім зорієнтованості педагогічного процесу на загальну мету освіти, визначення якісного змісту освіти, застосування ефективних методів і форм (у межах різноманітних технологій навчання) та їх оптимального поєднання, є також проектування демократичної структури навчально-виховного процесу, індивідуалізація і диференціація навчальної діяльності студентів, позитивний психологічний клімат, контроль за навчальною діяльністю студентів та її оцінювання у поєднанні із самоконтролем і самооцінкою, застосування різноманітних джерел розвитку змісту освіти тощо. Акцентовано увагу на тому, що задля цілісності структурної побудови змісту педагогічної підготовки фахівців важливо фіксувати зв’язок навчальних дисциплін із практикою та життям, що забезпечує успішну професійну діяльність у майбутньому і зобов’язує поєднувати у навчанні теоретичну роботу з практичною, організацією дискусій, моделюванням педагогічних ситуацій, аудиторні заняття із самостійною діяльністю, навчання із практикою. Якісне наповнення інформативного, аксіологічного та діяльнісно-творчого компонентів такого змісту виявлятиметься не лише в інформованості, а й у розвитку і вихованні молодих людей. Розглянуто можливості в реалізації змісту педагогічної підготовки студентів індивідуалізації навчальної діяльності, що передбачає поділ усіх присутніх на умовні групи з однорідними психологічними характеристиками і рівнем підготовки, а також позитивного психологічного клімату (в організації навчальної діяльності), контролю за навчальною діяльністю студентів, що здійснюється у поєднанні із самоконтролем.
Посилання
Бех, І.Д. (2003). Виховання особистості. Книга 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Київ: Либідь, 280 с.
Вишневський, О. (2006). Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Дрогобич: Коло, 608 с.
Кобрій, В. (2015). Педагогічні умови практичної підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах України. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 31, 156–165.
Ковальчук, В.Ю. (2004). Професійна та світоглядно-методологічна підготовка сучасного вчителя: модернізований аналіз. Дрогобич: Коло. Концепція змісту освіти для європейського виміру України. (2005). Відкритий урок, 13–16, 44–50.
Савченко, О. (1996). Цілі й цінності реформування сучасної школи. Шлях освіти, 1, 20–23.
Шахов, В. (2007). Базова педагогічна освіта майбутнього вчителя: загальнопедагогічний аспект. Вінниця: Едельвейс, 383 с.
Taylor, M. (2010). Teaching Generation Next: A Pedagogy for Todayʼs Learnerʼs. A Collection of Papers on Self-Study and Instructional Improvement, 26, 192–196.
Hansen-Thomas, H., Casey, P., & Grosso, L. (2013). Multiplying the Effect of Professional Development: Teachers Training Teachers. TESOL Journal, 4, 129–150. doi: 10.1002/tesj.54.
Orchard, J., & Winch, C. (2015). What training do teachers need? Why theory is necessary to good teaching. Impact, (22), 1–43. doi: 10.1111/2048-416X.2015.12002.x.
Syrnyk, C. (2012). The nurture teacher: characteristics, challenges and training. British Journal of Special Education, 39, 146–155. doi: 10.1111/j.1467-8578.2012.00550.x.
