СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЯК ПРЕДМЕТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ДИСКУРСУ
Ключові слова:
соціокультурний простір; міждисциплінарний дискурс; синергетика; Карпатський регіон; заклади освіти; освітній потенціал.Анотація
У статті на основі аналізу наукових джерел, результатів опрацювання емпіричного матеріалу та вивчення досвіду освітньої діяльності закладів освіти, методологічно обґрунтовано та визначено освітній потенціал соціо-культурного простору регіону Українських Карпат у процесі міждисциплінарного дискурсу, що є актуальним у контексті освітологічних та соціо-культурних досліджень. Охарактеризовано сутність соціокультурного простору закладів освіти як одного зі складників формування простору певного регіону. Метою дослідження є розкриття сутності соціокультурного простору регіону Українських Карпат як предмета міждисциплінарного дискурсу в контексті забезпечення сталого розвитку регіонів України шляхом виокремлення соціально-економічних, соціокультурних, освітніх та екологічних проблем. У дослідженні використано соціологічні методи, контент-аналіз наукових публікацій, методи системного аналізу, синтезу, наукової абстракції. Автори подають трактування характеристик регіону як складової соціокультурного простору, що детермінує науково-філософські знання та сучасну інтерпретацію цього багатоаспектного явища, розкривають сутність міждисциплінарного дискурсу щодо формування соціокультурного простору регіону Українських Карпат, вказують на особливості регіонів України як відносно самостійних одиниць, які склалися на основі та внаслідок взаємодії територіальних і природних умов, спільності історії, культури і мови, демографічних, соціальних та економічних показників. Визначено, що в сучасній гуманітарній науці категорія простору набуває характеру метафори, за допомогою якої описуються різноманітні простори та середовища як у фізичній протяжності, так і в її ментальній або ж віртуальній сутності. Установлено, що певні територіальні та різноманітні освітньо-культурні відмінності надають особливої значимості поняттю “регіон”. Відповідно його тлумачення набуває різних змістових акцентів та розширює свою сутність, згідно з обраним ракурсом дослідження. Автори наголошують, що дефініція “простір” є найбільш придатною до опису феноменів, які мають якісні характеристики протяжності, осмисленості та представництва. Визначаються ключові проблеми і перспективи збереження самобутності й розкриття освітнього потенціалу регіону Українських Карпат.
Посилання
Bachynska, Ye. (2007). Mekhanizm formuvannya innovatsiynoho osvitnoho prostoru v rehioni [Mechanism formation of innovative educational environment in the region]. Pedahohika i psykholohiya – Pedagogy and Psychology, 1 (54), 79–88 [in Ukrainian].
Bohutskyy, Yu. (2013). Derzhavna polityka v umovakh novoyi kulturnoyi realnosti [State policy in the context of the new cultural reality]. Kulturolohichna dumka – Cultural thought, 6, 7–12 [in Ukrainian].
Chervinska, І. (2018). Sustainable development of the mountain territory of the Ukrainian Carpathians: foreign experience and domestic realities. Journal of Vasyl Stefanyk Pre-carpathian National University. Scientific edition. Series of Social and Human Sciences, 5 (1), 120–127. doi: http://dx.doi.org/10.15330/jpnu.5.1.120-127.
Derzhavna prohrama rozvytku rehionu ukrayinskykh Karpat na 2020‒2022 [State Program of Development of the Ukrainian Carpathian Region for 2020‒2022]. (2019). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/880-2019-%D0%BF [in Ukrainian].
Derzhavna prohrama sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Karpatskoho rehionu [State Program of Social & Economic Development of the Carpathian Region]. (n.d.). Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny ‒ State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
Dolishniy, M. (Ed.). (2004). Sotsialno-ekonomichni doslidzhennya v perekhidnyi period. Rehionalni suspilni systemy [Socio-economic studies in transition. Territorial social system as an object of study of regional economy]. (Is. 3 (47). pt. 1). Lviv. Retrieved from http://ird.gov.ua/publication/zbregsusps.pdf [in Ukrainian].
Franchuk, T. (2009). Tsilisnyy osvitniy prostir: pedahohichni osnovy formuvannya [Integral educational space: pedagogical foundations of formation]. Kamyanets-Podilskyy: KPNU [in Ukrainian].
Kabo, R. (1987). Priroda i chelovek v ikh vzaimnykh otnosheniyakh kak predmet sotsialno-kulturnoy geografii [Nature and man in their mutual relations as a subject of socio-cultural geography]. Voprosy geografii. Geografiya naseleniya – Geography issues. Geography of the population, 5, 5–32 [in Russian].
Khymynets, V. (2004). Ekoloho-ekonomichni zasady staloho rozvytku Zakarpattya [Eco-logical and economic principles of sustainable development of Transcarpathia]. Uzhhorod: Karpatska vezha [in Ukrainian].
Kilichenko, O., & Vovchok, Y. (2019). Socio-cultural adaptation of children of Migrants in the process of ethnographic tourism. Journal of History Culture and Art Research. Tarih Kültür ve Sanat Araştırmaları Dergisi, 8 (2), 170–178. Retrieved from http://kutaksam.karabuk.edu.tr/index.php/ilk.
Kravtsiv, V. (2013). Karpatskyy rehion: aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku. T. 5: Mali mista [Carpathian region: current problems and prospects. Vol. 5: Small cities]. (Vols. 1‒8). Lviv: PP Aral [in Ukrainian].
Mosalev, B. (1998). Sotsiokulturnoe mnogoobrazie: opyt tselostnogo osmysleniya [Socio-cultural Diversity: An Experience of Holistic Comprehension]. Moscow: Moscow State University of Economics [in Russian].
Mosolova, L. (2000). Regionalistika i aksiologiya [Regional studies and axiology]. Eticheskoe i Esteticheskoe: 40 let spustya: materialy nauchnoy konferentsii (26‒27 sentyabrya 2000 g.) ‒ Ethical and aesthetic: 40 years later: Proceedings of a scientific conference (September 26–27, 2000). (pp. 101–103). Saint Petersburg: Saint Petersburg Philo-sophical Society [in Russian].
Our Common Future. Brundtland Report. (1987). Retrieved from https://www.are.admin. ch/are/en/home/sustainable-development/international-cooperation/2030agenda/un--mile stones-in-sustainable-development/1987--brundtland-report.html.
Rosenau, J. (2000). The Challenges and Tensions of a Globalized World. American Stu-dies International, 38 (2), 9–110.
Savchuk, B., & Bilavych, H. (2019). Problema ispolzovaniya istoricheskikh nazvaniy Galitsii v mezhvoennyy period XX v. [The problem of using the historical names of Galicia in the interwar period of the twentieth century]. Rusin, 57, 13–34. doi: https://doi.org/ 10.17223/18572685/57/2 [in Russian].
Shmatko, N. (2005). «Sotsialnoe prostranstvo» Pera Burde. Sotsialnoe prostranstvo: oblasti i praktiki [«Social space» by Pierre Bourdieu. Social space: fields and practices]. In P. Burde, Sotsialnoe prostranstvo: polya i praktiki ‒ Social space: fields and practices. Saint Petersburg: ALETEYA [in Russian].
Stepyko, M. (2011). Ukrayinska identychnist: fenomen i zasady formuvannya [Ukrainian Identity: The Phenomenon and the Foundations of Formation]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
Zastavnyy, F. (2010). Ekonomichni rayony Ukrayiny. Realiyi ta perspektyvy (pryrodno-heohrafichni, istorychni, natsionalno-kulturni, natsionalno-politychni) [Economic regions of Ukraine. Realities and perspectives (natural-geographical, historical, national-cultural, national-political)]. Lviv: Apriori [in Ukrainian].
Zhurba, K., & Dokukina, O. (2018). Pedahohichni umovy formuvannya natsionalno-kul-turnoyi identychnosti pidlitkiv u zakladakh zahalnoyi serednoyi osvity [Pedagogical conditions of formation of teenager‟s national-cultural identity in the institutions of general secondary education]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannya ditey ta uchnivskoyi molodi – Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education, 22, 75–89 [in Urkainian].
