ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798Ключові слова:
цифрова ідентичність; теорія ідентичності; модель формування ідентичності; спорідненість; самовизначення; самооцінкаАнотація
Друга декада XXI ст. пережила сплеск у створенні та використанні інтерактивних цифрових носіїв інформації. Об’єднуючи традиційні засоби масової інформації (фотографії та рухомі зображення, музику та текст) і комп’ютерні й комунікаційні технології, цифрові медіа викликають певне розмивання меж між реальною й віртуальною реальністю, творцями та споживачами, запроваджуючи динамічне інтерактивне цифрове середовище, яке потребує нових теоретичних підходів, а також практичних методів роз-витку і відповідного впровадження у повсякденне життя “цифрових тубільців”. За таких обставин розвитку суспільства питання про ідентичність особи (або її ідентичності) сприяє появі абсолютно нових понять, сприйнять та міркувань, які стають особливо актуальними стосовно навчального процесу молоді на перехідному етапі життя. Прагнучи кращого розуміння цифрової ідентичності, що нещодавно стала предметом численних досліджень у різних галузях, стаття має на меті визначити досліджуване явище й окреслити його ключові особливості стосовно теорії ідентичності. Спираючись на міждисциплінарне дослідження цифрової ідентичності та медійного дискурсу, аналіз починається з огляду визначень досліджуваного поняття. Крім того, у статті простежено спо-соби перевірки та прояву такої ідентичності, розглядаючи можливості, що надаються платформами онлайн-комунікацій. Нарешті, спираючись на сучасний аналіз літератури, автор обговорює модель побудови цифрової ідентичності (створену Петер Бурке і Ян Стець, що складається з таких складових еле-ментів: вхідна інформація, стандарт ідентичності, компаратор та вихідна поведінка), її подальший вплив на педагогічний контекст з метою створення відповідних платформ для “здорового” (позитивного) процесу побудови іден-тичності. У статті проаналізовано можливості, що надаються Інтернет-взаємодією для просування спорідненості та самовизначення як найбільш релевантних явищ, які слід стимулювати в молодих людей для цілісного формування їхньої ідентичності.
Посилання
Allen, K., Ryan, T., Gray, De L., McInerney, D., & Waters, L. (2014). Social media use and social connectedness in adolescents: The positives and the potential pitfalls. The Australian Educational and Developmental Psychologist, 31 (1), 18–31. doi: https:// doi.org/10.1017/edp.2014.2.
Amett, J. (2004). Emerging adulthood: The winding road from the late teens through the twenties. New York: Oxford University Press.
Barker, V. (2012). A generational comparison of social networking site use: The influence of age and social identity. International Journal of Aging & Human Development, 74 (2), 163–187. doi: https://doi.org/10.2190%2FAG.74.2.d.
Baumeister, R., & Leary, M. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117 (3), 497–529. doi: http://doi.org/10.1037/0033-2909.117.3.497.
Benwell, B., & Stokoe, E. (2006). Discourse and Identity. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Blumer, H. (1969). Symbolic interactionism. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall.
Burke, P., & Stets, J. (2009). Identity Theory. Oxford: Oxford University Press.
Cohen, A. (1985). The symbolic construction of community. London: Tavistock.
Erikson, E. (1963). Childhood and society (2 ed.). New York: Norton.
Gajaria, A., Yeung, E., Goodale, T., & Charach, A. (2011). Beliefs about attention-deficit/hyperactivity disorder and response to stereotypes: Youth postings in Facebook groups. Journal of Adolescent Heath, 49, 15–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth. 2010.09.004.
Lecourt, D. (2004). Identity matters: Schooling the student body in academic discourse. New York: State University of New York Press.
Manago, A. (2014). Identity Development in the Digital Age: The Case of Social Net-working Sites. In K.C. McLean & M. Syed (Eds.), The Oxford Handbook of Identity Development (pp. 1‒19). doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199936564.013.031.
Manago, A. (2015). Media and the Development of Identity. In R. Scott & S. Kosslyn (Eds.), Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences. doi: 10.1002/9781118900 772.etrds0212.
Margalit, M. (2010). Lonely children and adolescents: Self-perceptions, social exclusion, and hope. New York: Springer.
McCall, G., & Simmons, J. (1978). Identities and interactions. New York: Free Press.
McLean, K., & Syed, M. (Eds.). (2015). The Oxford Handbook of Identity Development. Oxford: Oxford University Press.
McLuhan, M. (1962). The Gutenberg Galaxy: The making of typographic man. Toronto: University of Toronto Press.
Reeve, J., Deci, E., & Ryan, R. (2004). Self-determination theory. A dialectical frame-work for understanding sociocultural influences on student motivation. In D. McInerney & S.V. Etten (Eds.), Research on sociocultural influences on motivation and learning: Big theories revisited (Vol. 4), (pp. 31–59). Greenwich, CT: Information Age Press.
Scollon, R., & Scollon, S. (2003). Discourse in place: Language in the material world. London: Routledge.
Teo, T. (2013). An initial development and validation of a Digital Natives Assessment Scale (DNAS). Computers & Education, 67, 51–57. doi: https://doi.org/10.1016/j.com pedu.2013.02.012.
