ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ВИХОВАННЯ ТА ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГІВ ДО ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ (УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.9/41.175700Ключові слова:
виховання; особистість; особистісно орієнтована мо- дель виховання; готовність учителів; майбутні вчителі початкової школиАнотація
У статті на основі аналізу наукових джерел та результатів емпірично-
го матеріалу розкрито теоретичні засади особистісно орієнтованої моделі
виховання і проаналізовано стан готовності вчителів/майбутніх учителів до
її здійснення. Особистісно орієнтовану модель виховання учнів визначено як
систему організації цілеспрямованої взаємодії суб’єктів виховання, забезпе-
чення умов для самоствердження особистості учня, пошук механізмів його
самореалізації, адаптації, саморегуляції на принципах педагогіки партнерства.
Ознаками особистісно орієнтованої моделі виховання учнів визначено: спе-
цифіку освітнього середовища, дитиноцентризм, переорієнтацію виховних
цінностей, субʼєкт-субʼєктність, особистісну результативність особистос-
ті. Здійснено узагальнювальну характеристику особистісно орієнтованого
підходу до виховання за такими виокремленими критеріями: засоби взаємо-
дії, контакт під час взаємодії вчителя з учнем, мета педагогічної взаємодії,
особливості взаємодії, особливості виховного процесу, результат виховання.
Вказано, що учителі, які реалізують особистісно орієнтовану модель вихова-
ння, мають бути: гуманними, щирими і добрими людьми; емпатійними, які
враховують соціальну незахищеність учнів; прогностичними, здатними прий-
няти позицію учнів; творчо активними, здатними реалізувати творчі заду-
ми. На формування таких якостей має бути спрямована їхня підготовка та
перепідготовка у закладах вищої освіти. Основними методами діагностува-
ння рівня реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання вчителями і
майбутніми вчителями обрано методики опитування, анкетування та спо-
стереження. Констатовано, що вчителі виявляють репродуктивний рівень
реалізації моделі особистісно орієнтованого виховання у закладах загальної
середньої освіти (згідно із результатами діагностування). Узагальнені резуль-
тати опитування й анкетування вчителів констатували, що для роботи за
особистісно орієнтованою моделлю виховання їм необхідно удосконалити:
практичну підготовку; навички педагогічної творчості; теоретико-методич-
ну обізнаність; готовність до самовдосконалення. Учителям бракує теоре-
тичних знань щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання уч-
нів та практичних умінь, навичок її реалізації. Установлено, що студенти –
майбутні учителі – також не готові до ефективної реалізації моделі особис-
тісно орієнтованого виховання (інтуїтивний рівень готовності згідно із ре-
зультатами діагностування). Це вимагає удосконалення змісту і процедури
їхньої професійної підготовки: реорганізації системи неперервної професійно-
педагогічної освіти щодо окресленого напряму; пошуку інноваційних техно-
логій формування досліджуваної готовності у студентів педагогічних універ-
ситетів; формування у майбутніх учителів у закладах вищої освіти суб’єк-
тності, орієнтиру на вияв особистісно-професійної позиції, відстоювання
професійної та особистісної гідності.
Посилання
Caena, F. (2014). Teacher competence frameworks in Europe: policy-as-discourse and policyas-practice. European Journal of Education, 49, 311–331. doi: 10.1111/ejed.12088.
Chepil, M. (2017). Teoretychni problemy formuvannia osobystosti pedahoha: z istorii naukovykh konferentsii [Theoretical problems and formulas of teacher’s special features: from the history of scientific conferences]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika » – Human Studies. Series of «Pedagogy», 4/36, 281–290 [in Ukrainian].
Garner, P., & Mahatmya, D. (2015). Affective social competence and teacher–child relationship quality: race/ethnicity and family income level as moderators. Social Development, 24, 678–697. doi: 10.1111/sode.12114.
Karpenko, O. (2015). Podgotovka budushchikh pedagogov k popechitelski-vospitatelnoi rabote s detmi [Preparation of future teachers for guardianship and educational work with children]. Roczniki Pedagogiczne – Pedagogical Annales, 7 (43), 1, 93–108 [in Russian].
Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola» [The concept «New Ukrainian School»]. Retrieved January 16, 2019, from http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf [in Ukrainian].
Krasnodębski, M. (2006). O realistyczną filozofię wychowania: idealizm i realizm punktem wyjścia w pedagogice [About realistic philosophy of upbringing: idealism and realism as a starting point in pedagogy]. Studia Philosophiae Christianae – Studies of Philosophiae Christiana, 42/2, 45–64 [in Polish].
Mastalski, J. (2012). Model wychowania w nauczaniu Bł. Jana Pawła II [Model of education in the teaching of Jan Pawła II]. Verbum. Vitae, 21, 253–271 [in Polish].
Natsionalna prohrama vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi v Ukraini [National Program for the Education of Children and Student Youth in Ukraine]. (2004). Svit vykhovannia – Education World, 4 (5), 3–15 [in Ukrainian].
Prado de Sousa, C., & Villas Bôas, L. (2012). Evaluation of teacher training: a psychosocial perspective. Cadernos de Pesquisa, 42 (147), 772‒789. São Paulo Dec. doi: http://dx.doi.org/10.1590/S0100-15742012000300007.
Raven, J. (1991). The Tragic Illusion: Educational Testing. Winner of World Education Fellowship Best Book of Year Award. Trillium Press.
Styczyńska, M. (2010). Wychowywać – ale jak? Wyższa Szkoła Pedagogiczno-Techniczna [Upbringing – but how? Pedagogical and Technical University]. Retrieved February 10, 2019, from https://docplayer.pl/16032463-Dr-marianna-styczynska-wychowywacale-jak.html [in Polish].
Terentyeva, І., & Pugacheva, N. (2018). Innovative educational environment as a condition for improving the teacher’s subject preparation. The European Proceedings of Social & Behavioural Sciences. doi: 10.15405/epsbs.2018.09.38.
