ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ПІЛОТА: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИСКУРС

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164466

Ключові слова:

військовий пілот; професія; стрес; депривація; модель поведінки; соціальні потреби

Анотація

Військовий пілот, з одного боку, професійний солдат, що становить ок- рему професійну категорію, а з іншого – оператор літака. До цієї професії належать специфічні завдання як захист вітчизни, так і служіння суспіль- ству, готовність присвятити найвищі цінності країні. З іншого боку, він є важ- ливим фахівцем, від якого вимагають психофізичних схильностей, знань і на- вичок у пілотуванні складної авіаційної техніки. Умови його служби в повітрі незвичайні для функціонування людини. Він виконує свої завдання в умовах, до яких людина природно не пристосована. Вона піддається сильному негатив- ному впливу факторів навколишнього середовища: перевантаження, вібрації, шуму, обмеженої видимості, виконання завдань в різний час дня і ночі тощо. Крім того, напругу і навантаження зумовлює використання дорогого облад- нання і здійснення небезпечних повітряних місій часто по невідомому району. Умови цієї служби означають, що професія пілота є досить елітарною, а служба надзвичайно престижною. Ця унікальність також призводить до фор- мування сильних соціальних звʼязків і прикладів моделей поведінки, характер- них для пілотів. Функціонування пілота у складних ситуаціях включено до професіогра- ми пілота. Пілот може відчути в своїй службі ситуацію з депривацією, що виникає внаслідок нездатності задовольнити важливі фізіологічні, психоло- гічні або соціальні потреби. Виконання завдань різного ступеня складності і за різних умов може бути джерелом фізичних і психічних перевантажень. Щоб виконувати надійно повітряні місії, він повинен часто долати незручності, викликані причинами не залежно від нього. У свою чергу виконання місій над ворожим районом в умовах служби в іноземних місіях може зазнати втрати важливих цінностей, особливо здоров'я і життя. Виконання цих завдань ви- магає постійної уваги і концентрації, точності дій і прийняття різних важ- ливих рішень в умовах обмеженого часу. Іноді виникають конфлікти і непоро- зуміння в команді пілота, що є дезорганізуючим фактором його професійної діяльності. Особливим тягарем для військового пілота є стрес, який є реак- цією організму на руйнівний вплив стимулів і реакцій, накладених на психоло- гічні або фізичні вимоги, умови виконання повітряних завдань, загрозу засобів нападу на ворога на його території. У випадку з іноземними місіями це при- зведе до тягаря, що виникає внаслідок віддаленості від родичів і постійного функціонування в умовах небезпеки не тільки під час польоту, але і в умовах військової служби на землі, де є загроза можливого теракту.

Посилання

Bera, R. (1999). Wizerunek współczesnego pilota wojskowego [Image of a modern military pilot]. Warszawa: DWLOP [in Polish].

Błoszczyński, R. (1976). Psychologia lotnicza [Aviation psychology]. Warszawa: MON [in Polish].

Galubińska, K. (1967). Osobowość pilota a przystosowanie zawodowe [Pilot’s personality and professional adaptation]. Warszawa: MON [in Polish].

Kowalski, J. (1969). Osobowość pilota wobec praktyki lotniczej [Pilot’s personality towards flying practice]. Biuletyn Rady Naukowej WOSL – Bulletin of the Scientific Council WOSL. Dęblin: Wyd. WOSL [in Polish].

Lazarus, R. (1986). Paradygmat stresu i radzenia sobie [Paradigm of stress and coping]. Nowiny Psychologiczne – Psychological News, 3–4, 2–39 [in Polish].

Maciejewski, J. (2002). Oficerowie Wojska Polskiego w okresie przemian społecznej struktury i wojska [Officers of the Polish Army during the transformation of the social structure and army]. Studium socjologiczne – Sociological study. Wrocław: Wyd. U Wr. [in Polish].

Olszewski, R. (1998). Lotnictwo w odstraszaniu militarnym [Aviation in military deterrence]. Warszawa: Bellona [in Polish].

Oniszczenko, W. (1993). Stres to brzmi groźnie [Stress sounds scary]. Warszawa: Wyd. Żak [in Polish].

Orkisz, M., & Ślusarski, J. (1995). Model osobowo-zawodowy absolwenta Wyższej Szkoły Oficerskiej Sił Powietrznych jako wykładnia zasadnicza programu kształcenia lotniczego [A personal-professional model of a graduate of the Polish Air Force Officers Academy as the basic interpretation of the aviation training program]. Toruńskie Studia dydaktyczne – Toruń Didactic studies, 7 (4), 172–193 [in Polish].

Ratajczak, Z. (2007). Psychologia pracy i organizacji [Psychology of work and organization]. Warszawa: PWN [in Polish].

Szczepański, J. (1965). Socjologia [Sociology]. Warszawa: PWN [in Polish].

Ślusarski, J. (2001). Model osobowo-zawodowy absolwenta WSOSP (ocena i propozycje zmian) [The personal and professional model of the WSOSP graduate (evaluation and proposed changes)]. Zeszyty naukowe WSOSO – Scientific journal of WSOSO (рр. 228–249) [in Polish].

Terelak, J. (2001). Psychologia stresu [Psychology of stress]. Bydgoszcz: Wyd. Branta [in Polish].

Tomaszewski, T. (1975). Wstęp do psychologii [Introduction to psychology]. Warszawa: PWN [in Polish].

Tomaszewski, T. (1976). Człowiek i otoczenie [Man and surroundings]. Warszawa: PWN [in Polish].

Tyszkowa, M. (1978). Zachowania się dzieci w sytuacjach trudnych [Children’s behavior in difficult situations]. Warszawa: PWN [in Polish].

Wiatr, J. (1982). Socjologia wojska [Sociology of the army]. Warszawa: MON [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-22