МЕТОДОЛОГО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ УЯВЛЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ОСВОЄННЯ ЦІННОСТЕЙ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Марина РАТКО Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького http://orcid.org/0000-0002-9278-2155

DOI:

https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.133262

Ключові слова:

світоглядні уявлення, художня культура, міметич-ні і неміметичні художні тексти, методи інтерпретації

Анотація

У статті висвітлюється проблема духовно-світоглядного виховання школярів у процесі освоєння мистецьких творів, які типоло-гічно належать до різних художніх систем – класичної культури, аван-гарду, постмодерну. Актуальність звернення до неї зумовлена цивіліза-ційними зрушеннями періоду кінця Модерну і необхідністю збереження індивідуальної та національної ідентичності в умовах посилення глобаль-ного контролю над психосферою.
Концептуальна ідея дослідження полягає у необхідності аналізу та інтерпретації цінностей художньої культури відповідно до специфіки їх творення та arte-буття – міметизму, неміметизму, ігрової суті. Від-повідно, нами визначено базові принципи виховної роботи – культуро-відповідності, субʼєктності, онтологічності; сформульовано педагогічні умови забезпечення ефективності процесу виховання світоглядних уяв-лень учнів старших класів, які стосуються засвоєння ними інтерпретативних установок для опанування текстів з імпліцитною та з експлі-цитною «відкритістю» художньо-світоглядного змісту (міметичних, неміметичних та ігрових).
У дослідженні класифіковано і конкретизовано методи аналізу та інтерпретації мистецьких творів. З-поміж них: методи, які стосуються «внутрішньої» (знакової, духовно-енергетичної) сторони тексту та ме-тоди, що стосуються його «зовнішніх» звʼязків (історико-культурний, біографічний та ін.).
Нами розроблено й упроваджено алгоритми освоєння художніх творів. Для напівфігуративних візуальних мистецтв запропоновано ана-літичну схему, що базується на методі напівсимволічного семіозису і пе-редбачає визначення змістового плану тексту і характеристику плану «вираження». Для неміметичних текстів, які належать до трансцен-дентальної системи, розроблено алгоритм, що засновується на медита-тивно-асоціативному методі та методі пост-адеквацій змісту.

Посилання

Artists of Ukraine. ХХ художників України (кінець сторіччя). (2007). Київ, 221 с.

Бычков, В.В. (Ред.). (2003). Лексикон нонклассики. Художественно-эстетиче-ская культура ХХ века. Москва: «Российская политическая энциклопе-дия» (РОССПЭН), 607 с.

Гадамер, Г.Г. (1988). Истина и метод. Основы философской герменевтики. Москва: Прогресс, 704 с.

Грицанов, А.А. (Сост. и ред.). (2003). Новейший философский словарь. Минск: Книжный дом, 1280 с.

Кандинский, В.В. (2001). Избранные труды по теории искусства (Т. 1–2; Т. 1). Москва: Гилея, 390 с.

Кандинский, В. (1992). О духовном в искусстве. Москва: Архимед, 110 с.

Кримський, С.Б. (2003). Запити філософських смислів. Київ: Вид. ПАРАПАН, 240 с.

Кримський, С. (2002). Принципи духовності ХХІ століття. Взято 9 квітня 2018 з http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/sergiy-krimskiy-principi-duhovnosti.

Петрова, О.М. (2004). Мистецтвознавчі рефлексії: Історія, теорія та кри-тика образотворчого мистецтва 70-х років ХХ ст. – початку ХХІ ст. Київ: Вид. дім «КМ Академія», 400 с.

Реале, Дж., & Антисери, Д. (1994). Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4: От романтизма до наших дней. Санкт-Петербург: ТОО ТК «Петроплис», 880 с.

Русакова, Л. (2014). Інтегративна методологія у сучасній художній освіті. Лю-динознавчі студії: зб. наук. праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 29/3, 170–178.

Силичев, Д.А. (1991). Семиотика и искусство. Анализ западных концепций. Москва: Знание, 64 с.

Фурсов, А. (2017). Наступают новые тёмные века. Взято 15 квітня 2018 з http://www.russia post.su/archives.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-22