ВИХОВНИЙ ВПЛИВ ДОРОСЛИХ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-МОВНОЇ ТА ЛІНГВІСТИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164378Ключові слова:
діти дошкільного віку; мовленнєво-мовна та лінгвістич- на готовність до навчання у школі; мовленнєвий розвиток; мовленнєві здіб- ності; лінгвістичний розвиток; комунікативністьАнотація
У статті проаналізовано зміст підготовки дітей у закладах дошкільної освіти щодо проблеми формування у майбутніх школярів мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності до навчання. Визначено, що під спеціальною го- товністю до навчання в школі розуміється готовність до засвоєння освіт- ньої програми з певних дисциплін, яка передбачає сукупність специфічних знань, умінь і навичок (ЗУНів) або передумов оволодіння ними. З’ясовано специфіку і умови формування мовленнєво-мовної та лінгвіс- тичної готовності дошкільнят до навчання в школі. Визначено, що лінгвіс- тичний розвиток пов’язаний як з підготовкою до навчання грамоти, так і відбувається у нерозривній єдності з розвитком мовлення впродовж усього дошкільного дитинства, а не тільки в старшому віці; сприяє вихованню ін- тересу до явищ мови, розвиває мовленнєво-мовні та лінгвістичні здібності дитини. Спираючись на суб’єктно-діяльнісний підхід, припущено, що ядром моделі мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку є динамічна структу- ра співпереживань взаємин дитини і найближчого соціокультурного оточе- ння, які разом складають різні дитячо-дорослі спільноти (насамперед, дитячо- батьківську і дитячо-педагогічну), які прагнуть до досягнення рівня колек- тивного суб’єкта. Взаємопов’язаний комплекс зазначених суб’єктів здійснює системоутворювальну, опосередковану і компенсаторну функції щодо різних біосоціокультурних впливів на дитяче мовлення. Такий підхід до проблеми дає змогу подолати принцип безпосередності у вивченні різних біосоціокультур- них чинників мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку дитини. Аналіз досліджень розвитку мовлення дітей дошкільного віку, зокрема, щоденнико- вих записів, допоміг виявити умовний еталон норми засвоєння дитиною до- шкільного віку рідної мови. Сформулювало висновки щодо сучасних уявлень про онтогенез мовлення дошкільника. Доведено, що сенсорний інформаційний комплекс становлять слухові, візуальні й тактильні образи, які, доповнюючи, підсилюючи один од- ного, збільшують кількість корисних сигналів, розширюють мовленнєвий прос- тір, що, зі свого боку, сприяє обмеженню варіантів при виборі адекватного мовленнєвого зразка під час сприймання, розпізнавання та усвідомлення ус- ного мовлення. На засвоєння дітьми елементів системи мови впливають ос- новні чинники, а саме: залежність від простоти або складності мовного яви- ща і ступеня його комунікативної значущості. Визначено, що «мовленнєво- мовна та лінгвістична готовність до навчання в школі» – це цілісне утворе- ння, представлене сукупністю особистісно-цільового, змістовного і процесу- ального компонентів, які дають можливість дошкільнику ефективно вико- нувати в школі функцію суб’єкта навчальної діяльності. Зроблено висновок про те, що формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності до- шкільників до навчання в школі розглядається крізь призму її взаємозв’язків із компонентами зовнішньої і внутрішньої структур освітнього процесу в зак- ладі дошкільної освіти. Є сенс запровадження більш широкого вжитку тер- міна «лінгвістичний розвиток дошкільників» у комплексних освітніх програмах.
Посилання
Bohush, A., & Havrysh, N. (2013). Doshkilna linhvodydaktyka: teoriia i metodyka navchannia ditei ridnoi movy [Pre-school language pedagogy: theory and methods of teaching children native language]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].
Gvozdev, A. (2005). Ot pervykh slov do pervogo klassa: dnevnik nauchnykh nabliudenii. [From the first words to the first class: diary of scientific observations]. Moscow: KomKniga [in Russian].
Zdanevych, L. (2013). Proiavy movlennievoi pasyvnosti ditei 5-ho roku zhyttia yak pokaznyk komunikatyvnoi dezadaptatsii [Manifestations of language passiveness of children of the 5th year of age as the index of communicative deadaptation]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka – Pedagogical Process: theory and practice, 2, 185–189 [in Ukrainian].
Zimniaia, I. (2001). Lingvopsikhologiia rechevoi deiatelnosti [Linguistic psychology of speech activity]. Moscow, Voronezh: Izd-vo NPO MODEK [in Russian].
Kalmykova, L. (2017). Perspektyvnist i nastupnist v navchanni movy y rozvytku movlennia ditei doshkilnoho i molodshoho shkilnoho viku: psykholinhvistychnyi i linhvometodychnyi vymiry [Perspective and continuity in teaching language and speech development of children of pre-school and primary school age]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].
Krutii, K. (2014a). Rozvytok pochuttia movy u ditei zasobamy shtuchnykh tekstiv (na materiali linhvistychnoi kazky L.S. Petrushevskoi) [Development of the language feeling of children by means of artificial texts (by the example of linguistic tale by L.S. Petrushevska)]. Psykholinhvistyka – Psycholinguistics, 15, 215–226 [in Ukrainian].
Krutii, K., & Bohush, A. (2014). Doshkilna lingvodydaktyka: slovnyk-dovidnyk [Pre-school linguodidactics: dictionary-manual]. Zaporizhzhia: TOV «LIPS» LTD [in Ukrainian].
Krutii, K. (2014b). Rozvytok linhvokreatyvnykh zdibnostei doshkilnyka: ohliad suchasnykh pidkhodiv [Development of linguistic creative abilities of a pre-schooler: review of modern approaches]. Uchenye zapiski Krymskogo inzhenerno-pedagogicheskogo universiteta. Pedagogicheskie nauki – Scientific notes of the crimean engineering and pedagogical university. Pedagogical sciences, 48, 12–17 [in Ukrainian].
Krutii, E. (2015). Surzhik ili bilingvalnyi fenomen v detskoi rechi [Mixed dialect or bilingual phenomen in children’s speech]. Curriculare und soziale Aspekte der Bildung und Erziehung bilingualer Kinder. Das Neue in Erforschung und Vermittlung des Russischen – Curriculum and social aspects of the education and upbringing of bilingual children. The new in research and mediation of Russian, 6, 50–57 [in Russian].
Leontev, A. (1969). Iazyk, rech, rechevaia deiatelnost [Language, speech, speech activity]. Moscow: Nauka [in Russian].
Lepskaia, N. (1994). Osnovnye napravleniia v izuchenii ontogeneza rechi [Basic rules in the study of speech ontogeny]. Problemy izucheniia rechi doshkolnika – The problems of studying the speech of a preschooler. Moskva: Izd-vo RAO [in Russian].
Rumiantceva, I. (2018). O shirokom poniatii ontogeneza rechi i ego znachenii dlia prikladnikh nauk [About broad understanding of speech ontogeny and its importance for applied science]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 22–28 [in Russian].
Sakharnyi, L. (1989). Vvedenie v psikholingvistiku [Introduction to psycholinguistics]. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].
Sokhin, F. (2002). Psikhologo-pedagogicheskie osnovy razvitiia rechi doshkolnikov [Psychological-pedagogical bases of pre-schoolers’ speech development]. Moscow, Voronezh: MODEK [in Russian].
Ushakova, T. (2004). Dvoistvennost prirody recheiazykovoi sposobnosti [Duality of the nature of speech ability]. Psikhologicheskii zhurnal – Psychological Journal, 25 (2), 5–16 [in Russian].
Ushinskii, K. (1988). O pervonachalnom prepodavanii russkogo iazyka [About the primary teaching of Russian language]. Pedagogicheskie sochinenie – Pedagogical Works (Vols. 1‒6; Vol. 5). Moscow: Pedagogika [in Russian].
Khomskii, N. (1972). Iazyk i myshlenie [Language and thinking]. Moscow [in Russian].
Tceitlin, S. (2000). Iazyk i rebenok: lingvistika detskoi rechi [Language and child: linguistics of children’s speech]. Moscow: VLADOS [in Russian].
Tceitlin, S. (2018). Ontolingvistika v puti [Developmental linguistics on the way]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 12–22 [in Russian].
Chepil, M. (2017). Dytyna yak subiekt vykhovannia u pedahohichnii spadshchyni Sofii Rusovoi. Nauka i osvita – Science & Education, 2 (155), 20–24. doi: 10.24195/2414-4665-2017-2-4 [in Ukrainian].
Chukovskii, K. (1990). Ot dvukh do piati [From two till five]. (Vol. 1, pp. 73–404). Moskva: Pravda [in Russian].
Shakhnarovich, A., & Iureva, N. (1990). Psikholingvisticheskii analiz semantiki i grammatiki (na materiale ontogeneza) [Psycholinguistic analysis of semantics and grammar (based on ontogeny)]. Moscow: Nauka [in Russian].
Bloom, L. (1970). Language development: Form and function in emerging grammars (pp. 33–49). Cambridge, Mass: М.I.T. Press.
Conti-Ramsden, G., & Durkin, K. (2012). Language development and assessment in the preschool period. Neuropsychology Review, 22 (4), 384–401. doi: 10.1007/s11065-012-9208-z.
Krentz, U.C., & Corina, D.P. (2008). Preference for language in early infancy: the human language bias is not speech specific. Developmental Science, 11, 1–9. doi: 10.1111/j.1467-7687.2007.00652.x.
Kuhl, P.K., & Meltzoff, A.N. (1997). Evolution, nativism and learning the development of language and speech. In M. Gopnik (Ed.), The inheritance and innateness of grammars (pp. 7–44). New York: Oxford University Press.
Majorano, M., & D’Odorico, L. (2011). The transition into ambient language: a longitudinal study of babbling and first word production of Italian children. First Language, 31, 47–66. doi: 10.1177/0142723709359239.
McMurray, B., & Aslin, R.N. (2005). Infants are sensitive to within category variation in speech perception. Cognition, 95 (2), B15‒B26. doi: 10.1016/j.cognition.2004.07.005.
Saaristo-Helin, K., Kunnari, S., & Savinainen-Makkonen, T. (2011). Phonological development in children learning Finnish: a review. First Language, 31, 342–363. doi: 10.1177/0142723710396793.
