ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164396

Ключові слова:

наукова картина світу; світоглядні уявлення; молодші школярі; підготовка вчителів; післядипломна освіта; самоосвіта; цілісність знань

Анотація

У статті обгрунтовано актуальність проблеми післядипломної підго- товки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів. Аналіз публікацій, присвячених дослідженням з цієї та подібних тем дав змо- гу констатувати, що в сучасній літературі бракує вагомих напрацювань з окресленого питання. Для вирішення проблеми нами було проаналізовано її тео- ретичні аспекти, виявлено методи, конкретизовано педагогічні умови, реалі- зація яких зможе забезпечити готовність вчителів початкової школи до фор- мування в учнів наукової картини світу. З цією метою було уточнено сутність понять «наукова картина світу молодшого школяра», схарактеризовано особливості її формування учнів по- чаткової школи. Для реалізації цих особливостей учитель початкових класів має створити сприятливе середовище для індивідуального розвитку школярів в початковій школі, організувати різні види інтегрованої навчально-пізнаваль- ної діяльності, зокрема творчої, дослідницької, самостійної, трудової тощо; реалізовувати принцип природо відповідності щодо урахування вікових особ- ливостей розвитку молодших школярів; уміти добирати ефективні форми і методи оптимізації освітнього процесу; забезпечувати розвиток пізнаваль- них психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, увага, мовлення, мислен- ня), для розвитку яких молодший шкільний вік є сенситивним періодом. Проаналізувавши можливості системи післядипломної педагогічної ос- віти у розв’язанні окреслених завдань, визначено етапи відповідної підготов- ки фахівців, до яких віднесено курсовий, міжкурсовий періоди та самоосвіту педагогів, системна робота впродовж яких має забезпечити готовність до виконання такої діяльності. Структурними компонентами готовності виз- начено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-коригувальний, їх зміст схарактеризовано в публікації. На основі розроблених критеріїв і рівнів сформованості готовності пе- дагогів до розв’язання зазначеного освітнього завдання (високий, середній, низький), здійснено її педагогічну діагностику, після чого експериментально перевірено дієвість й ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов. Тож, педагогічні умови постдипломної підготовки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів, а саме: мотивування вчителів початкових класів щодо цього напряму педагогічної діяльності; опанування теоретичними знаннями про сутність ключових понять та особливості фор- мування в молодших школярів наукової картини світу; формування у вчите- лів необхідних для цього фахових умінь і навичок; удосконалення рефлексив- них умінь та відпрацювання навичок коригувати подальшу роботу з ураху- ванням отриманих результатів, було визнано дієвими й ефективними.

Посилання

Bibik, N. (2015). Perevahy i ryzyky zaprovadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu v shkilnii osviti [Benefits and risks of introducing a competency approach in school education].

Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal – Ukrainian Pedagogical Journal, 1, 47–58. Retrieved November 25, 2018, from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_1_8 [in Ukrainian].

Grishanov, I. (2003). Filosofiia prirody i sotciuma. Osnovy religievedeniia [The philosophy of nature and society. Fundamentals of Religious Studies]. Kherson: Oldi-plius [in Russian].

Honcharenko, S. (1994). Intehratsiia naukovykh znan i problema zmistu osvity [Integration of scientific knowledge and the problem of the content of education]. Postmetodyka – Postmethodology, 6, 2–3 [in Ukrainian].

Huz, K. (2004). Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannia v uchniv tsilisnosti znan pro pryrodu [Theoretical and methodological foundations of formation of students’ integrity of knowledge about nature]. Poltava: Dovkillia [in Ukrainian].

Kuzmenko, V. (2007). Formuvannia naukovoi kartyny svitu uchniv: vid vytokiv do sohodennia [Formation of the scientific picture of the world of students: from the origins to the present]. Kherson: RIPO [in Ukrainian].

Leander, K., & Osborne, M. (2008). Complex positioning: Teachers as agents of curricular and pedagogical reform. Journal of Curriculum Studies, 40 (1), 23–46. doi: 10.1080/00220270601089199.

O’Brien, K., Reams, J., Caspari, A., & … et al. (2013). You say you want a revolution? Transforming education and capacity building in response to global change. Environmental Science & Policy, 28, 48–59. doi: 10.1016/j.envsci.2012.11.011.

Prymakova, V. (2012). Pidhotovka vchyteliv u pisliadyplomnii osviti do formuvannia v molodshykh shkoliariv naukovoi kartyny svitu [Preparation of teachers in postgradduate education to form the scientific picture of the world in junior pupils]. Kherson: KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity» [in Ukrainian].

Shelestova, L. (2007). Do problemy formuvannia kartyny svitu [The problem of forming a picture of the world]. Shkilnyi svit – School World, 36, 5–8 [in Ukrainian].

Stepaniuk, A. (1999). Metodolohichni ta teoretychni osnovy formuvannia tsilisnosti znan pro zhyvu pryrodu [Methodological and theoretical bases of the formation of the integrity of knowledge about living nature]. (Doctor’s thesis). Ternopil [in Ukrainian].

Stokhof, H., De Vries, B., Martens, R., & Bastiaens, T. (2017). How to guide effective student questioning: a review of teacher guidance in primary education. Review of Education, 5, 123–165. doi: 10.1002/rev3.3089.

Zubko, A. (2006). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu v systemi pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh kadriv [Organization of educational process in the system of professional development of teaching staff]. Kherson: Ailant [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-22