МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119508

Ключові слова:

гуманістично-ціннісні орієнтації, виховання, антро- пологічний, аксіологічний та культурологічний підходи, гуманістична парадигма.

Анотація

Анотація. Вибір концепції (підходу, парадигми) є важливим чинником виховання. Розкрито антропологічний, аксіологічний та культурологічний підходи, зв’язок між ними. Досліджено особливості роботи педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами на засадах згаданих підходів. Вивчення феномену виховання на основі різних підходів сприяє більш ґрунтовному його дослідженню. Аналіз методологічних підходів до вивчення виховання дітей виявив взаємозв’язок між культурою, аксіологією і антропологією. Доведено, що сформувати духовно-культурні цінності у дітей можна лише за умови одночасного застосування аксіологічного, культурологічного й антропологічного підходів і шляхом підвищення значущості виховної практики. Доцільність організації виховного процесу на засадах поєднання цих підходів зумовлена тим, що культурологічний контекст визначає змістовну основу і напрями педагогічного пошуку при розв’язанні завдань особистісного розвитку дітей, антропологічний – враховує особливості дітей як біосоціальних істот, а ціннісний – забезпечує гуманістичну спрямованість їхнього становлення. Проаналізовано шляхи вдосконалення виховного процесу на методологічній антропологічній, аксіологічній та культурологічній основах. Висвітлено основні принципи освіти в Україні: рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей та ін. Зазначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобовʼязані настановами та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших чеснот; виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій і звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни та ін.

Посилання

Авдіянц, Г., & Наливайко, В. (2010). Виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів: сучасний стан проблеми. Гуманізація навчально-виховного процесу, LII (І), 208–217.

Бим-Бад, Б.М. (2015). Педагогическая антропология? Это просто! Взято з http://www.bim-bad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=567.

Выготский, Л.С. (2014). К психологии и педагогике детской дефективности. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Взято з www. detskiysad.ru/ped/hrestomatia06.html.

Гессен, С.И. (1995). Основы педагогики. Введение в прикладную философию. Москва: Школа-Пресс, 448 с.

Дашутін, Г.П., & Михальченко, М.І. (2001). Український експеримент на терезах гуманізму. Київ: Парламентське вид-во, 335 с.

Дистервег, А. (1998). О природосообразности и культуросообразности в обучении. Взято з http://jorigami.ru/_corner/Classics/Diesterweg/Diesterweg_Adolf_Nature_and_Culture.htm.

Ильенков, Э.В. (2013). Что же такое личность? Взято з http://philosophy.pp.net.ua/publ/ehv_ilenkov_chto_zhe_takoe_lichnost.

Кант, И. (1966). Антропология с прагматической точки зрения. Кант и собрание сочинения, 6, 349–587.

Кобрій, О. (2014). Тенденції удосконалення змісту вищої педагогічної освіти України. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 29 (2), 112–121.

Максакова, В.И. (2001). Педагогическая антропология. Москва: Академия, 74 с.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. (2002). Взято з file:///C:/Documents%Downloads/natsionalna%20doktryna.pdf.

Невмержицька, О. (2015). Виховний ідеал: еволюція та сучасне трактування. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Педагогіка, 1/31, 219–230.

Про освіту – Освіта. UA. (2017). Взято з http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231.

Ушинский, К.Д. (2004). Человек как предмет воспитания. Взято з studentdream.narod.ru/ushi1.htm.

Чепіль, М. (2008). Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи з учнями. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 17, 4–14.

Parsons, S., & Platt, L. (2017). The early academic progress of children with special educational needs. British Educational Research Journal, 43, 466–485. doi: 10.1002/berj.3276.

Siddiqua, A., & Janus, M. (2017). Experiences of parents of children with special needs at school entry: a mixed method approach. Child: Care, Health and Development, 43, 566–576. doi: 10.1111/cch.12443.

Shaw, A. (2017). Inclusion: the role of special and mainstream schools. British Journal of Special Education, 44, 292–312. doi: 10.1111/1467-8578.12181.

Törmänen, M., & Roebers, C. (2017). Developmental outcomes of children in classes for special educational needs: results from a longitudinal study. Journal of Research in Special Educational Needs. doi: 10.1111/1471-3802.12395.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-23

Як цитувати

АШИТОК, Н. (2025). МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», (38), 15–25. https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119508