ПРОГНОСТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Ельвіза АБІЛЬТАРОВА Інститут професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України http://orcid.org/0000-0001-9747-3303

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.1

Ключові слова:

культура безпеки, професійна діяльність, професійна підготовка, інженер з охорони праці, прогнозування, прогностичні напрями

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти.

Посилання

Бестужев‐Лада И.В. Прогнозирование. Большая советская энциклопедия. URL: http://bse.sci‐lib.com/article093064.html. (дата звернення: 04.06.2021).

Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теория. Методология. Практика. Москва : Наука, 2003. 768 с.

Долгоновская Н.В., Катичева М.Г. Актуальные проблемы развития методологии педагогического образования. Известия вузов. 2015. № 1. С. 94–100.

ДСТУ ISO 9001: 2015 «Системи управління якістю. Вимоги» / ДП «УкрНДНЦ». Київ, 2016. URL: https://khoda.gov.ua/image/catalog/files/%209001.pdf (дата звернення: 04.06.2021).

ДСТУ ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування» / ДП «УкрНДНЦ». Київ, 2016. URL: https://ecolog-ua.com/system/files/dstu_iso_14001-2015.pdf (дата звернення: 04.06.2021).

Конвенція про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище № 155 / Міжнародна конференція праці, 1981. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050#Text (дата звернення: 04.06.2021).

Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні від 12 грудня 2018 року № 989-р. / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/989-2018-%D1%80#n8. 9 (дата звернення: 04.06.2021).

Кузнецова Е.А. Трансформация роли охраны труда в условиях глобализации экономики. Экономические отношения. 2020. № 3. С. 743–765.

Маркова С.М. Проектирование образовательных систем: теоретический аспект. В мире научных открытий. 2012. № 9(33). С. 402–412.

Александрова Н.М., Маркова С.М. Методика прогностических исследований профессионально-педагогического образования. Вестник Минского университета. 2015. № 3(11). С. 13.

Національна стратегія у сфері прав людини від 24 березня 2021 року № 119/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text. (дата звернення: 04.06.2021).

Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року : Резолюція / Генеральна асамблея ООН, 2015. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/291/92/PDF/N1529192.pdf?OpenElement (дата звернення: 04.06.2021).

Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-18. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text. (дата звернення: 04.06.2021).

Соколова И.И., Сергиенко А.Ю. О методологии прогнозирования развития педагогического образования. Человек и образование. 2016. № 1 (46). С. 15-20.

Стратегія сталого розвитку України до 2030 року : проєкт. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9015&skl=9. (дата звернення: 04.06.2021).

Султанова Т.А. Общенаучные подходы к определению сущности педагогического прогнозирования. Теория и практика общественного развития. 2014. № 3. С. 118–121.

Царапкина Ю.М., Цыплакова С.А., Быстрова Н.В. Методология педагогического прогнозирования. Проблемы современного педагогического образования. 2019. № 62-1. С. 332–334.

ISO 45001:2018(E) «Occupational health and safety management systems. Requirement with guidance for use». URL: https://iso-management.com/wp-content/uploads/2018/04/ISO-45001-2018-perevod-ot-31-03-2018.pdf (дата звернення: 04.06.2021).

Safety and Health at Work / International Labour Organization. URL: http://www.ilo.org/global/topics/safety-and-health-at-work/lang--en/index.htm. (дата звернення: 24.08.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09