ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ПЕДАГОГІЦІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.23

Ключові слова:

пенітенціарна педагогіка, виховання, перевиховання, засуджені, установи пенітенціарної системи.

Анотація

У статті здійснено аналіз основних проблем виховання особистості, які розв’язуються у сучасній пенітенціарній педагогіці. Доведено, що в умовах сьогодення актуалізується проблема пошуку шляхів удосконалення виховного процесу у виправних установах, адже після звільнення колишні в’язні не завжди готові вести просоціальний спосіб життя, адаптуватися до умов сучасного суспільства. Відтак розв’язання означеної проблеми покладається на пенітенціарну педагогіку. На основі узагальнення наукових джерел подано визначення пенітенціарної педагогіки як галузі педагогічної науки, яка вивчає питання цілеспрямованого виховання осіб, які вчинили кримінальні порушення та відбувають покарання, задля їхньої ресоціалізації, вказано на її об’єкт (виховна система органів виконання покарань) та предмет (специфічні закономірності виховання особи у процесі її виправлення), визначено умови, які впливають на її розвиток. Доведено, що стрижневим питанням цієї галузі педагогічної науки є виховання осіб, позбавлених волі. Констатовано вагомий вплив потреби удосконалення виховного процесу в установах виконання покарань на розвиток пенітенціарної педагогіки. Вказано, що пріоритетним питанням, яке розглядається у сучасній пенітенціарній педагогіці, є гуманізація виховного процесу. Крізь призму гуманного ставлення до особистості сьогодні розглядаються усі завдання цієї галузі педагогіки. Зокрема, доведено, що в сучасній пенітенціарній педагогіці крізь призму гуманістичного підходу здійснено обґрунтування понятійного апарату (виховання, перевиховання, виправлення), визначено статус засудженого у виховному процесі, змодельовано специфічне виховне середовище у виправних установах, обґрунтовано специфічні принципи, зміст та інструментарій виховної діяльності. Вказано, що у пенітенціарній педагогіці обгрунтовується той самий зміст і педагогічний інструментарій виховання, що і в загальній педагогіці, однак його використання екстраполюється на специфічні умови, які охоплюють особливий контингент осіб, на яких справляється виховний вплив, різні рівні засвоєння і прояву ними моральних цінностей та настанов, відсутність сталого колективу, адже терміни перебування в ув’язненні є різними тощо.

Посилання

Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Клочко О. О. До питання реалізації стратегії соціально-педагогічної діяльності у пенітенціарній системі. Педагогічні науки : збірник наукових праць [Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка]. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. С. 110–116.

Коломієць Н. В. Щодо співвідношення термінів «виправлення», «ресоціалізація» та «заохочення». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. № 5. С. 111–115.

Кримінально-виконавчий кодекс України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text

Кушнарьов С. В. Проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених у контексті пенітенціарного процесу. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2012. Вип. 16. Кн. 2. С. 177–184.

Синьов В. М., Кривуша В. І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитаннях та відповідях. Київ, 2000. 124 с

Топчій О. В. Інтеграційні зв’язки пенітенціарної педагогіки з іншими галузями педагогічної науки. GOAl (Global Organization of Allied Leadershaip). URL : https://goal-int.org/integracijni-zvyazki-penitenciarnoi- pedagogiki-z-inshimi-galuzyami-pedagogichnoi-nauki/ 8. Харченко С., Караман О., Краснова Н. Пенітенціарна педагогіка. Луганськ : Видавництво ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. 329 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-07