ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТНІХ СИСТЕМАХ РОЗВИНЕНИХ КРАЇН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.13/47.6

Ключові слова:

компетентнісний підхід, компетентнісно-орієнтоване навчання, компетентність, загальна середня освіта, зарубіжний досвід

Анотація

У статті розглянуто і проаналізовано практичні кроки щодо реалізації компетентнісного підходу в національних освітніх системах розвинених країн. Автором наголошено, що компетентнісний підхід є одним з провідних напрямів удосконалення систем освіти у світі, а його реалізацію багатьма міжнародними організаціями проголошено головним орієнтиром для здійснення змін в сучасній освіті. Розглянуто етапи формування і становлення компетентнісного підходу в освіті країн ЄС, США і Канади, причини переходу від знаннєвої освітньої моделі до компетентнісної. Така модель установлює, що ключовим є не система знань, умінь та навичок учня, а вміння їх застосовувати у різних життєвих ситуаціях, тобто головним освітнім результатом є набуття ключових компетентностей в різних сферах діяльності. Висвітлено процес формування термінів «компетентність» та «ключові компетентності» у зарубіжній педагогічній науці. Розкрито, що у розвинених країнах, зокрема у країнах ЄС, упровадження компетентнісного підходу до змісту загальної середньої освіти здійснюється такими способами, як інтеграція у предмети навчального плану, в окремі предмети навчального плану, а також міжпредметний підхід. Підкреслено, що більшість країн ЄС досягли великих успіхів у запровадженні компетентнісного підходу до змісту навчальних планів, однак знаходяться на різних етапах їх упровадження у навчальні програми. Загальним трендом у практичному застосуванні компетентнісного підходу в розвинених країнах є посилення вивчення базових предметів, що сприяють набуттю ключових компетентностей учнів, подальшому удосконаленню міжпредметного підходу та упровадженню новітніх методів навчання. До перспективних напрямів подальших досліджень автором віднесено визначення змісту компонентів компетентнісно орієнтованої освіти та шляхів формування природничо-наукової компетентності в учнів базової школи.

Посилання

Артьомова М., Бедь В. Компетентнісний підхід в процесі модернізації ВНЗ. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікація: Український науковий журнал. 2011. № 5. С. 43-51. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/691

Глушко О. Компетентнісний підхід в освіті: європейський досвід. Науково-педагогічні студії. 2021. № 5. С. 8-21. DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2021-5-8-21

Ґжещук В. Особливості реалізації державної освітньої політики в Республіці Польща (1989-2003 рр.). Регіональні студії. 2019. № 18. С. 78-84. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2019.18.13

Демченко Т.В. Компетентнісний підхід: генеза та застосування у сфері державної служби. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2016. № 2(16). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2016_2_19

Красільнікова О. Компетентнісний підхід як основа філософії освіти. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2018. № 1(117). С. 147-156. URL: http://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/article/view/718

Макєєв С.Ю. Генезис поняттєвого апарату компетентнісного підходу у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 43, Т 2. С. 230-237. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-2-38

Макєєв С.Ю. Розвиток поняття про ключові компетентності у працях європейських та українських вчених. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2021. Вип. 4, Ч. 1. С. 143-151. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.21

Паламар С. Компетентнісний підхід як методологічний орієнтир модернізації сучасної освіти. Освітологічний дискурс. 2018. № 1-2(20-21). С. 267-278. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.1-2.77621

Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа. 2005. № 1(900). С. 65-69.

Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-п

Романчук Н.О., Романчук Н.І. Компетентнісний підхід в освіті: Концепції, суть, зміст. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2018. № 4(63). С. 119-122. URL: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/Ped-visnyk-63-2019-24.pdf

Секрет І.В. Методологічні передумови формування компетентнісного підходу у США та країнах Європи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. № 5(13). DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v13i5.194

Сідун Л.Ю. Компетентнісний підхід як чинник якісної вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2011. № 20. С. 133-136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2011_20_52

Barbousas J. Teaching in the 21st century: challenges, key skills and innovation. La Trobe University, 2021. URL: https://www.latrobe.edu.au/nest/teaching-in-the-21st-century-challenges-key-skills-and-innovation/

Council recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. Official Journal of the European Union, 2018. Vol. 61, C 189. p. 7-13. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:O J.C_.2018.189.01.0001.01.ENG

Delors J. Learning: The Treasure Within. UNESCO, 1996. 46 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000109590

European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. Blended learning for high quality and inclusive primary and secondary education: handbook. Publications Office of the European Union, 2021. 165 p. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2766/237842

Hutmacher W. Key competencies for Europe. Report of the Symposium (Berne, Switzerland, March 27-30, 1996). A Secondary Education for Europe Project. Council for Cultural Cooperation, 1997. 72 p. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED407717.pdf

Lokshyna O. The European Dimension of the Competence-based School Education in Ukraine. Revista de Pedagogie – Journal of Pedagogy. 2018. № 1. P. 47-64. DOI: https://doi.org/10.26755/RevPed/2018.1/47

Looney J., Michel A. KeyCoNet’s conclusions and recommendations for strengthening key competence development in policy and practice. Executive summary. European Schoolnet, 2014. 8 p. URL: http://www.eun.org/resources/detail?publicationID=521

McClelland D.C. Testing for competence rather than for «intelligence». American Psychologist. 1973. Vol. 28. № 1. P. 1-14. DOI: https://doi.org/10.1037/h0034092

Pawlak R. Polska reforma oświaty a europejska polityka edukacyjna. Studia Europejskie – Studies in European Affairs. 2004. Vol. 31, № 3. S. 101-121. URL: https://journalse.com/polska-reforma-oswiaty-a-europejska-politykaedukacyjna/

Preparing our youth for an inclusive and sustainable world. The OECD PISA global competence framework. OECD, 2018. 33 p. URL: https://www.oecd.org/pisa/Handbook-PISA-2018-Global-Competence.pdf

Raven J. Competence in Modern Society: Its Identification, Development and Release. Royal Fireworks Press, 1997. 396 p.

Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning. Official Journal of the European Union, 2006. Vol. 49, L 394. P 10-18. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32006H0962

Recommendation of the European Parliament and of the Council of 23 April 2008 on the establishment of the European Qualifications Framework for lifelong learning. Official Journal of the European Union, 2008. Vol. 51, C 111. p. 1-7. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32008H0506(01)

Rychen D.S., Salganik L.H. Definition and Seleсtion of Competencies (DeSeCo). Theoretical and Conceptual Foundations. Strategy Paper. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program. OECD, 2002. 27 p. URL: http://hdl.voced.edu.au/10707/156754

Stoof A., Martens R.L., van Merriënboer J.J.G., Bastiaens T.J. The Boundary Approach of Competence: A Constructivist Aid for Understanding and Using the Concept of Competence. Human Resource Development Review. 2002. Vol. 1, № 3. pp. 345-365. DOI: https://doi.org/10.1177/1534484302013005

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-02