ПЕДАГОГІЧНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2413-2039.13/47.9

Ключові слова:

самоефективність, педагогічна самоефективність, навчальна самоефективність, викладач, здобувач вищої освіти, стратегії формування навчальної самоефективності

Анотація

У сучасних умовах розвитку соціуму одним із основних атрибутів системи освіти має бути постать педагога, який володіє достатнім рівнем професійної компетентності для розвитку навичок саморегуляції, самопідтримки та самоконтролю здобувачів. Авторкою статті робиться спроба довести, що формування навчальної самоефективності здобувачів вищої освіти можливе лише за наявності викладачів з високим рівнем педагогічної самоефективності. Розглянуто наукові концептуальні напрямки визначення сутності феноменів «самоефективність», «педагогічна самоефективність» та «навчальна самоефективність». Так, самоефективність – це здатність людини змінювати себе, свою поведінку та досягати бажаного результату, з найменшою витратою особистих та інших ресурсів, педагогічна самоефективність розглядається як віра викладача в те, що він здатний ефективно організовувати педагогічний процес, використовуючи необхідні знання, вміння, навички і досвід, а під навчальною самоефективністю здобувачів слід розуміти впевненість індивіда у власних здібностях, у вмінні самостійно, активно та продуктивно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність, при цьому досягаючи особистісно значущих навчальних результатів, що сприяє саморуху, саморозвитку та самовдосконаленню особистості. Визначено наступні стратегії, які допоможуть викладачам формувати навчальну самоефективність здобувачів, а саме: викладач має навчити студентів ставити чіткі навчальні цілі; викладач повинен заохочувати студентів до того, щоб вони ставили перед собою складні цілі; викладач має надати чесний зворотний зв’язок; викладач має організовувати навчання таким чином, щоб студенти вчилися на успіхах і невдачах одне одного. Таким чином, проведене дослідження дозволило констатувати, що рівень навчальної самоефективності здобувачів значною мірою залежить від рівня розвитку педагогічної самоефективності викладача.

Посилання

Гальцева Т. О. Дослідження навчальної самоефективності студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2018. № 3 (т.2). С. 25-30.

Гальцева Т. О. Особливості становлення навчальної самоефективності у підлітковому та юнацькому віці. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2017. № 1 (т 2). С. 145-149

Музика O.Л. (2018). Самоефективність як чинник професіоналізації студентів. Освітологічний дискурс, 3-4(22-23), 83–94. doi: 10.28925/2312-5829.2018.3-4.6849721.

Резунова О. С., Передерій О. Л. Формування педагогічної самоефективності викладача як невід’ємна складова його інноваційної професійної діяльності. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2022. № 85. С. 156-159 doi: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.85.33

Artino Jr., A. R. (2012). Academic self-efficacy: from educational theory to instructional practice. Perspect Med Educ, 1, 76-85 doi: 10.1007/s40037-012-0012-5

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward unifying theory of behavioral change. Physiological review, 84, 191-215

Dullas, A. R. (2018). The development of academic self-efficacy scale for Filipino junior high school students. Frontiers in Education. doi: 10.3389/feduc.2018.00019

Korgan, C., Durdella, N., & Stevens, M. (2013). The development of academic self-efficacy among first-year college students in a comprehensive public university. Higher Education in Review, 10, 11-37.

Luis Fernando Hernández Jácquez (2016). The Evolution of Academic Self-Efficacy and Academic Stress on the University Students in Mexico. American Journal of Educational Research, vol. 4, no. 7, 556-562. doi: 10.12691/education-4-7-8.

Раkhomova T., Vasilieva, P., Piddubtseva, O., Rezunova, O., & Serdiuchenko, Y. (2022). Education in Universities in the Context of Distance Education. Journal of Higher Education Theory and Practice, 22(6). pp. 190-199 doi: org/10.33423/jhetp.v22i6.5241

Sarıçoban,A. & Mohammadi Behjoo, B.(2016). Academic self-efficacy and prospective ELT teachers’ achievement. Journal of Language and Linguistic Studies, 12(1), 55-62.

Schunk, D. H. (1991). Self-efficacy and academic motivation. Educational Psychologist, 26, 207-231.

Skaalvik, S., & Skaalvik, E. M. (2005). Self-concept, motivational orientation, and help seeking behavior in mathematics: A study of adults returning to high school. Social Psychology of Education, 8, 285–302.

Tschannen-Moran, M., Woolfolk Hoy, A. (2001). Teacher efficacy: Capturing an elusive construct. Teaching and Teacher Education, 17, 783-805.

Zimmerman, B. J. (2000). Self-efficacy: An essential motive to learn. Contemporary Educational Psychology, 25(1), 82-91. doi: org/10.1006/ceps.1999.1016

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-02