КАЗКА ЯК ЗАСІБ ЗБАГАЧЕННЯ Й АКТИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ЕКСПРЕСИВНОЮ ЛЕКСИКОЮ

Анотація

У статті проаналізовано сутність поняття «експресивність мовлення» як комплексу його знаків, конотативно зумовлених лексичних одиниць, що відображають внутрішній стан, особистісні переживання, характерні особливості мовця, його емоції й почуття. Наголошено на тісному зв’язку експресивності мовлення з його образністю, виразністю й емоційністю. Увиразнено важливе значення казки в активізації мовлення старших дошкільнят, його збагаченні експресивною лексикою. Вияскравлено необхідність правильного розуміння казкових тропів, метафоричних виразів, широко використовуваних слів із переносним значенням, фразеологізмів як для естетичного сприймання художнього твору, так і для збагачення словника дітей емоційно-експресивною лексикою, а також формування в них уміння майстерно і вичерпно відтворювати змальовуваний образ, насолоджуватися його естетичною красою. Охарактеризовано основні методи роботи з казкою – розповідання, бесіди за змістом казок, їх переказування, самостійне складання дітьми казок, вигадування нових епізодів, початку або закінчення твору, уведення до казкового сюжету нового героя, віртуальні діалоги з літературним персонажем, складання описових загадок, написання листів; малювання за змістом казок; добирання музичного твору до казки, асоціювання музики з певним сюжетом; театралізовані ігри, ігри-драматизації, інсценування казок; сюжетні ігри за змістом казок тощо. Визначено педагогічні умови ефективного збагачення й активізації мовлення дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою за допомогою казки, серед яких: цікавий та захоплюючий сюжет казки; виразність у змалюванні художніх образів; динамізм у зображенні казкових подій; доступність і зрозумілість мовленнєвих засобів, використовуваних у казці (загальновживаної лексики, влучних епітетів, порівнянь, метафоричних виразів, повторів, діалогів, прямої мови тощо); здатність визначати засоби художньої виразності, що надають сприйманню усвідомленого, емоційного характеру; взаємозв’язок навчально-мовленнєвої, театрально-, музично-, образотворчо-мовленнєвої, мовленнєво-ігрової діяльності дітей.