СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ УКРАЇНИ І ЗАРУБІЖЖЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті розглядаються стратегії поширення педагогіка партнерства, яка передбачає співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу, наявність компетентнісного підходу, інтеграцію освітньої та громадської роботи учнів з метою їх підготовки до майбутнього життя, виховання свідомих громадян, що володіють системою ціннісних орієнтацій, залучення учнівської молоді до співпраці з громадою, батьками, учителями тощо. Акцентується увага на тому, що європейський досвід запровадження педагогіки партнерства у малих школах передбачає: запровадження нових підходів в управлінні школою, партнерство між учителями та учнями, вирішення проблем школи й громади, необхідність участі у волонтерстві, пошук грантів для залучення молодих учителів, які здатні працювати у віддалених регіонах, можливість дистанційної освіти. Аргументовано, що на сучасному етапі розуміння педагогіки партнерства у європейських країнах дещо видозмінюється у зв’язку з викликами сучасного світу, зокрема із зростаючою кількістю іммігрантів до країн Північної Європи. У європейських країнах розробляють програми підтримки педагогіки партнерства у сфері освіти. Це програми навчання та професійної командної роботи, де фахівці з різних навчальних дисциплін співпрацюють для досягнення спільної мети – рівноправної співпраці між сім’єю та школою. Досліджено, що у малих школах Німеччини, які є достатньо автономними, досвід педагогіки партнерства є унікальним. Надано оцінку досвіду Ізраїльської школи. Тут чимало громадських організацій для спільної роботи з учителями та учнями (Pop). Тут, дотримуючись принципів педагогіки партнерства пропонують школам та організаціям: професійний розвиток; лідерську підготовку; сильніші професіонали; цінні ресурси; культура лікує; зміна підходів до педагогічної практики. Авторами на основі вивченого досвіду, було проведене дослідження передбачало впровадження в практику роботи малих шкіл основних принципів педагогіки партнерства. Результати аналізу показали необхідність у педагогіці співпраці. Аргументовано, що, педагогіка партнерства в освітньому середовищі малих шкіл України має шанс на існування за умов співпраці органів влади, громадськості, науковців, меценатів, керівників навчальних закладів, педагогічної громадськості, батьків, які через посередництво та залучення фінансів зможуть відкрити грантові програми, допомогти зберегти малу школу і село. Акцентується увага, що мала школа в умовах педагогіки партнерства має право на розвиток за умови ініціювання партнерських стосунків. Це дослідження підкреслює той факт, що малі школи мають здійснювати освітній процес у соціальній співпраці через залучення місцевих органів влади. Безумовно, у міських школах такі пріоритети співпраці є значнішими.